Печера Оптимістична

Печера Оптимістична на Придністровському Поділлі була відкрита групою львівських спелеологів під керівництвом М. Савчина в 1966 році. Історія цього відкриття така.

На початок 60-х років припадає інтенсивний розвиток спелеологічного руху в Україні. Спелеологи різних міст почали досліджувати відомі й доступні печери, шукати втрачені під час другої світової війни входи і відкривати заново печери, згадки про які залишились в літературі. Повторно були відкриті й досліджувались такі відомі лабіринти-гіганти, як печера Кришталева, Озерна (Попова Яма), Вертеба та інші. Одночасно велися пошуки нових невідомих печер. У квітні 1965 року група львівських спелеологів натрапила на сліди існування великої невідомої порожнини. Невеликий струмок, що зникав під землею на дні карстової вирви у лісі поблизу с. Королівка, вів углиб великого гіпсового масиву. Сильна тяга повітря з щілини над струмком свідчила про наявність у гірських породах об'ємних порожнин. Увійти в печеру вдалося через рік. Після двох днів розкопок 8 травня 1966 року о 14.00 група під керівництвом Мирона Савчина вперше проникла в невідому печеру і пройшла її ходами перші сотні метрів. Назвали її Оптимістична.

Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу "Циклоп". Загальне керівництво дослідженням здійнював президент клубу М. Савчин. Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена в 20-25-метровій товщі гіпсів на глибині 60-80 м. Складається з 10 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.

Окремі райони закладені в різних геологічних блоках з різною історією їх розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, були відкриті у різні роки. Дослідження деяких з них ще триває.

Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер з доволі сталим рівнем. Найбільше з них Aqva vitae з площею поверхні 82 м. Крім цього, є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівня води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район "Свіжа вода" та південний-захід району Центрального. Сезонними повінями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1-2 тижнів.

З 1968 року дослідження лабіринту проводиться з підземних базових таборів, які розташовані в різних районах печери біля різних водопроявів. Відтоді велика увага приділяється створенню в печері вантажних трас та постійному їх благоустрою, зокрема, обладнанню підземних базових таборів стаціонарним телефонним зв'язком.

Система вантажних трас і підземних базових таборів забезпечує можливості дослідження і водночас є об'єктивним захистом печери, що підтримує рівновагу екологічної системи "печера-людина" при багаторічному першопроходженні.

З 1967 року у львівських експедиціях, крім українських спелеологів, у печері Оптимістична працювали спелеологи багатьох країн світу: Болгарії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Франції, Англії, Росії та Білорусі.

Наприкінці 80-х років відбулась зміна поколінь дослідників. Одночасним відкриттям продовження печери у двох напрямках на захід та схід від району Анаконда у січні 1988 року стартували спелеологи юнацького клубу "Батьківщина" Львівського центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Успадкувавши досягнення, методики та проблеми печери Оптимістична від спелеоклубу "Циклоп", молоді спелеологи продовжують дослідження. Експедиції спелеоклубу "Батьківщина" здійснили першопроходження та картування останніх 40 км лабіринту. Відтоді загальне керівництво дослідженнями здійснює інструктор клубу Неля Остянова.

На час складання зведеної карти (січень 1997 року) загальна довжина усіх ходів печери становила 192 км. Таким чином печера Оптимістична є найдовшою печерою Європи, найдовшою серед гіпсових печер світу і другою печерою світу за загальною довжиною печерних ходів (поступаючись тільки печерній системі Флінт-Мамонтова, Кентукі, США).

Нове відкриття великого продовження в печері Оптимістична (у півд.-зах. її частині) виявили під час січневої (1997 році) експедиції спелеоклубу "Батьківщина". За даними двох дослідниціких експедицій (у квітні та липні 1997 року) загальна довжина печери вже перевищила 200 км. Продовження розвивається у напрямку значного і дуже перспективного за геологічними ознаками гіпсового масиву, де, за нашими прогнозами, можливе існування лабіринтів, котрі за загальною довжиною перевищать стару частину печери Оптимістична. Першопроходження триває.

Інформація з архівів тернопільського спелеоклубу

1966 р. - львівські спелеологи відкопали печеру, яка отримала назву Оптимістична.

У 1966р проведені три експедиції:

• 1-а експедиція - червень - довжина печери - 1345 м;

• 2-а експедиція - серпень - довжина печери - 6333 м;

• 3-а експедиція - листопад - довжина печери - 8976 м.

1967 р. - львівські спелеологи продовжили зйомку Оптимістичної:

• 4-а експедиція - січень - довжина печери - 9948 м;

• 5-а експедиція - травень - довжина печери - 15678 м;

• 6-а експедиція - липень - довжина печери - 15678 м;

• 7-а експедиція - серпень - довжина печери - 18885 м;

• 8-а експедиція - листопад - довжина печери - 20342 м.

1968 р. - в цьому році львівські спелеологи провели 3 експедиції:

• 9-а експедиція - травень - довжина печери - 20662 м;

• 10-а експедиція - серпень - довжина печери - 23277 м;

• 11-а експедиція - листопад - довжина печери - 30444 м.

Печера Оптимістична вийшла на перше місце в СРСР по довжині.

1969 р. - наступні експедиції львівського спелеоклубу "Циклоп":

• 12-а експедиція - травень - довжина печери - 37132 м;

• 13-а експедиція - серпень - довжина печери - 43572 м;

• 14-а експедиція - листопад - довжина печери - 51608 м.

клуб спелеологів "Циклоп"
м. Львів
спелеоклуб "Батьківщина"
серпень 1997 року

Більше інформації про печеру Оптимістична знайдете тут:

Різдво в печері Оптимістична: 80 м під землею
Дещо про печеру Оптимістична
Райони печери Оптимістична