П’ять днів у казці

Зустріч на залізничному вокзалі м. Тернопіль о 08:00 ранку. Як приїхати на тур?

• Інструктор і транспорт чекають на всіх на залізничному вокзалі. Перед виїздом можна забігти у магазин, купити йогурт, бо сніданок-перекус буде через півтори години. Дорогою до річки зупиняємось у місті Бучач. Це містечко розбудовувалось за часів Потоцьких, тож тут збереглося багато архітектурних об’єктів: міська ратуша, визнана зразком українського бароко, діючий Василіанський монастир, де збирався тимчасовий уряд у 1918 році,  собор Успіння Пресвятої Богородиці  –  усипальниця Потоцьких,  мальовничі руїни замку, що підносяться над річкою Стрипа на кілька десятків метрів. Перекусимо на галявині у не менш мальовничому місці в передмісті Бучача.  А ще за годину будемо вже біля річки.

• прибувши до місця початку сплаву у вас одразу з'явиться багато справ: перш за все відібрати посуд для обіду (на обід у нас каша з мясом і овочі, тому знадобляться і миска і все решта), далі  зорієнтуватися у власних речах, відібрати найнеобхідніше, а решту надійно спакувати, щоб не випало і не намокло. Речі готові. Займаємо місця на суднах, інструктор-капітан на кожному судні ознайомить вас із технікою греблі, розкаже як причалювати і відчалювати. По готовності забігаємо у воду по кісточки і штовхаємо судно. Все... Тепер суцільний відпочинок. Навколо пропливають дивовижні краєвиди Дністровського каньйону, а гребля надає відпочинку оздоровчого характеру.

• сплав р. Золота Липа - с. Будзин, 19 км

• Сплав розпочинається недалеко від місця впадіння річки Золота Липа у Дністер. За кілька десятків метрів ми пропливаємо під мостом через Дністер, цей міст побудували в кінці 19 ст. на кошти графа Бадені власника маєтку у Коропці. Унікальний він тим, що це один із останніх клепаних мостів на сьогодні. За мостом відкривається початок краєвидів на Дністровський каньйон - починають підійматися то правий, то лівий берег.
  Тут зупиняється час і приходить спокій у думки - безлюдний мальовничий краєвид, спокійна течія, тихоплинний рух катамарана - час для медитацій.
  Після греблі апетит просинається передчасно, тож невдовзі медитацію перериваємо на смачний обід. 
  Ще кілька годин сплаву та купання і в далині видніється великий поворот із високим правим берегом - це місце нашої стоянки.  

• Причалюємо, виносимо речі та судна, розставляємо намети, збираємо дрова. Допоки буде готова вечеря можна пограти волейбол, покупатися, тісніше поспілкуватися із кіньми та коровами, яких багато на цьому величезному лузі. Після смачної вечері палимо вогнище і пізнаємо одне-одного. 

• Вранці просинаємось під шурхіт кінських копит, коні йдуть на водопій. Ранкове плавання і руханка, снідаємо.

• Сьогодні день ми розпочнемо із прогулянки до верхівки каньйону, тривалістю 2-3 години. Спершу проходимо велетенський луг, де пасуться коні та корови. Далі стежка ховається у затишний та прохолодний ліс і починає звивисто підійматися по схилу аж до самої вершини каньйону. На найвищому місці тут встановлена капличка і хрест на честь загиблих воїнів УПА. Їх криївку можна побачити неподалік від каплички на схилі, також тут є грот, де за легендою мала бути давня капличка. Загалом, ця місцина багата пустотами, тут велись і тривають розкопки доісторичних поселень. За півкілометра від каплички вглиб лісу є печера Під Думкою. Тут були знайдені археологічні залишки і кістки прадавніх тварин. Найбільше вражає велетенський грот, який закінчується невеликим входом до печери.

• Повертаємось до нашого табору, збираємось і відчалюємо.

• сплав с. Горигляди - с. Космирин, 17 км

• Річка в цьому місці утворює велику дугу, що формує потужні повітряні потоки. Інколи тут літають на парапланах. За дві години догрябаємо до містечка Коропець, названого так через велику кількість коропів які раніше можна було тут впіймати. У Коропці йдемо на огляд колишнього літнього палацу родини австрійського прем'єрміністра 19 ст. Родина Бадені славилась своїм багатством, володіла прилеглими землями. Резиденція колись була другою за красою після цісарської. Цей палац захоплює і сьогодні, збереглося зовнішнє оформлення та ліпнина. В середині приміщення закрите.
  Обідаємо на березі.
  Сплав продовжується і попереду ще дві зупинки із оглядом унікальних травертинових утворень. Одне з них це грот біля села Стінка, де були знайдені свідчення перебування тут монахів відлюдників і використання цього гроту як святилища. Травертиновий водоспад у Космирині відновить сили втомлених подорожувальників.

• чалка, встановлення табору, вільний час, вечеря

• вранці купаємось і збираємось. Сніданок вже готовий - в нас сьогодні довгий день.

• сплав с. Космирин - с. Раківець, 36 км

• Відчалюємо і вже за кілька сот метрів бачимо капличку (маленьку церкву) на вершині каньйону, ще проглядаються хати села Долина. Загалом, ця місцина зветься Данчиця, тут річка робить велику петлю навколо села і омиває його з двох боків. Через це в урочищі є цікавий звичай - на Великдень люди виходять на вершину каньйону і намагаються побачити Дністер одразу з двох сторін вершини, кажуть тоді не будуть хворіти очі.
  За кілька поворотів допливаємо до с. Возилова, що зветься так від того, що тут в 14-15 століттях возили воду в інші села. Також в цьому селі існує легенда про дуже сильного хлопця Клепея, який вбив тут турецького командувача, яким виявилась жінка. Ще одна бувальщина розповідає вже про часи УПА, як радянські війська тут намагалися зловити останнього вояку та на лови притягнути 700 солдат та 70 танків і все одно ім не вдалося взяти його живим. Тут є гарна заводь зручна для купання.
  На протилежному березі колись було поселення, доказами існування якого залишились лише закинуті сади - черешні, вишні, морва та яблука. В час черешневого врожаю, тут можна зависнути на гілці і на півгодини ).
  На цій ділянці багато безлюдних місць, заліснені береги каньйону закривають вас від зовнішнього світу. На одному з таких схилів заховався неймовірної краси травертиновий водоспад Дівочі сльози. Закам'янілий мох утворює масивну шапку, з  якої наче з лійки, стікають кришталево прозорі холодні краплі. Навпроти водоспаду зберігся памятний хрест, про те що тут проводився один з перших пластових водних таборів за участі Романа Шухевича.
  Тут зупиняємося на обід.
  Річка продовжує утворювати великі петлі, які ще називають луками, від цього походить і назва села Лука, що на Тернопільській стороні. Тут знаходиться один з трьох мостів на сплавній ділянці (250 км). Колись замість мосту працювала паромна переправа, від якої залишились масивні опори. 
  Навпроти Луки на Івано-франкіській стороні розташувалося село Незвисько, яке вважають археологічною скарбницею України багате знахідками часів Трипільської культури (IV-III ст. до н.е). Існує також багато легенд про заховані неподалік скарби і унікальний підземний потік, який поки ніхто не знайшов.
  Закінчуємо сплав поряд із с.Раківець. 

• По закінченні сплаву, розвантажуємо та виносимо судна на берег, розбиваємо намети, збираємо дрова і готуємо вечерю. Поки все буде готово можна кокупатися і позасмагати, половити рибу. І десь за дві години на вас чекатиме запашна гаряча вечеря. 
  Закінчити десь можна веселими іграми та бесідами біля вечірньої ватри.

• Прокидаємось о 8 годині. Робимо руханку та збираємо речі. Поки зберемось якраз підіспіє апетит до ситного сніданку. Залишається дозібрати ще кілька сумок і у путь.

• сплав с. Раківець - с. Берем'яни, 22 км

• Поселення Раківець з’явилось неподалік броду - одного із стратегічних на той час місць перетину річки. Розпочнемо цей день із прогулянки до залишків Раківецької фортеці. Для охорони броду у 17 ст. побудували фортецю, тоді навколо неї точилися численні бої. На сьогодні від фортеці залишилась одна вежа та травертинові підвали. Славиться Раківець тим, що тут був священником дід Романа Шухевича, а родина Шухевичів походить із села Тишківці, що в 10 км звідси. Ще тут дуже смачна джерельна вода.
• Продовжимо сплав мальовничими місцями із високими берегами. З деяких берегів осунувся грунт і вони звеличуються червоними скелями просто над річкою. Червоно забарвлені виступи називаються девонськими відслоненнями, що утворилися понад 400 млн років назад, коли тут ще було тепле море. Таких відслонень в межах Дністровського каньйону досить багато, та в деяких місцях їх видно особливо добре. Шари породи утворюють смугасту червону стіну під певним кутом до річки, так, що здається наче пливеш під гору.
• Обідаємо під час сплаву.
• Пропливаємо неподалік села Уніж, тут не так давно почали проводити щорічні фестивалі, з річки проглядається сцена. Далі маршрут проходить по найменш заселеній ділянці Дністровського каньйону. На схилах каньйону збереглися неторкані праліси з унікальними рослинами. Тиша і спокій супроводжуються польотами чапель та плюскотом весел. Купання та засмагання - сьогодні можна добряче розслабитися.
• Закінчуємо сплав біля села Берем'яни.
• Причалюємо, розкладаємо табір та готуємось до смачної вечері

• прокидаємось від сніданкових ароматів. Пакування вже забирає значно менше часу, все вже має своє місце. Після сніданку відчалюємо. 

• Сьогоднішній день ми починаємо із підкорення Червоної гори, що біля села Берем'яни. Це найвища точка Дністровського каньйону, має 156 метрів над поверхнею води та 360 метрів над рівнем моря. Особливість гори в тому, що навіть у найлютіші зими сніг не затримується тут більше одного-двох днів: недарма цю місцину місцеві жителі називають "дністровськими субтропіками". Про цю гору в народі складено не одну легенду.

• Після сходження пакуємось і починаємо сплав ур. Берем'яни - с. Устечко, 21 км 

• Спершу на шляху нам постане цікаве село Хмелева, що розкинулося по обидва боки Дністра, при тому що тут немає мосту. Місцеві мешканці використовують деревяні довбані  човники і так "плавають в гості" по неділях і на свята. У Хмелевій є магазин, тож можна підкупити трохи продуктів. Неподалік Хмелевої збереглося кілька ДОТів ("долговременная огневая точка") - бетонні схованки, місцеві кажуть, тут проходила ціла лінія із понад десятка таких укріплень за часів першої та другої світових воєн.
  Наступним буде село Шутроминці, що своєю назвою завдячує сімї Шутерманів, що на початку 20 ст мали великий млин та хороше господарство над Дністром, але під час великої повіні, вся господарство а також всю родину безслідно змило. Сьогодні залишились лиш поодинокі плодові дерева та кущі. Тут через Дністре проходить газопровід Уренгой-Помари-Ужгород.
  Будемо пропливати біля зруйнованого мосту. Тут колись проходила основна дорога та під час обох воєн його підривали і в кінці 20 ст побудували новий заввишки понад 40 метрів, його ми побачимо вже з дороги. Закінчуємо сплав біля села Устечко. Назва його походить від того, що тут впадає у Дністер річка Джурин, на якій, доречі, знаходиться Джуринський водоспад, його ми побачимо пізніше. В Устечку зберігся старий костел, на якому досі видно сліди обстрілу за часів ІІ св.війни. 

• Закінчуємо сплав, обідаємо, збираємося та виїжджаємо.

• За півгодини ми підїжджаємо до урочища Червоне. З вершини урочища відкривається чудовий краєвид на пагорб із руїнами Червоноградського замку і костелу. Ще у середині 20 ст. тут проживали люди. Неподалік від руїн чути грім потужного Джуринського водоспаду. За легендою, під час осади замку татари перебили кряж і пустили річку Джурин водоспадом вниз, тим самим осушивши природну перешкоду навколо замку. Сьогодні це популярне місце відпочинку, багато туристів приїжджають сюди, щоб окунутися і отримати природний "гідромасаж".

• Закінчується наша мандріка у м.Чортків. Тут варто витратити годинку, щоб прогулятися середмістям, де знаходяться дві унікальні деревяні церкви 17-18 ст., монументальний костел 20 ст., кілька новітніх і дуже красиво оформлених церков і руїни потужного замку-пентагону. У місті є досить багато кафе і ресторанів, де можна смачно повечеряти. Залізничний вокзал знаходиться дещо в стороні від центру, тож плануйте перехід від центру тривалістю близько 15-20 хвилин. Можна без проблем зловити таксі.

Зворотнє відправлення потрібно планувати з Чорткова після 18:00. Виїзд додому. Як виїхати додому?