Враження від походів у Карпати
тур: До країни гірських озер
дата: липень 2015
Гори… На них не можливо дивитись без захвату. Вони починаються тут, під самісінькими твоїми ногами, з невеличких кущиків чорниць і стрункими високими травинками, що закінчуються тугими колосочками, на яких, мов на струнах, грає вітер, перетворюючи простір навколо тебе на схвильоване, соломино - зелене море. Коли око вже не в змозі вловити того хвилювання, видається, що ті гори вкриті ніжним блідо – салатовим оксамитом, а далі… далі, де гірські верхівки ніжяться в лагідних густих білих хмарках, гори набувають пронизливого, сизо-голубого кольору...
Галина
тур: Кукуль- Кострича
дата: 1-4.05.2015
Було по справжньому круто! Бачили все - сонце, сніг, дощ, туман! Дуже захопливо і цікаво, йшли в Карпати вперше, до цього бачили тільки Крим і не пожалкували - варто піти і побачити все своїми очима. З провізією жодних проблем, про спорядження не скажу, бо брали своє. Організовано все на вищому рівні. Хочу подякувати окремо нашому провіднику Івану - це окрема історія, людина займається улюбленою справою, одним словом молодець!!! Для тих хто збирається іти вперше раджу не брати зайвого в рюкзак, бо переходи не маленькі зразу скажеться на ногах і бути готовим до перепадів погоди особливо до дощу! Турклубу велика і щира подяка, сподіваюсь ще не раз скористуватися вашими послугами!!!
Neposeda
тур: Кам'яний велет
дата: 22-24.08.2014
Що можу сказати - гори заворожують кожного разу)))
У нас була досить велика група - 13 осіб, включаючи 2-х дівчат, 2-х підлітків (15-17 років) і 2-х дітей (8-10 років).
А в плани підкорення 2-х двотисячників - Петрос і Говерла. Думали, що ніколи не подужаємо, але за допомогою відмінних інструкторів впоралися.
Як і обіцяли, нас зустріли на вокзалі, перерахували і упакували. Підготували для такої кількості людей 2 мікроавтобуси (було комфортно їхати - приємні колоритні водії, чисті салони автобусів).
Пояснили як правильно спакувати і скласти всі свої речі в рюкзаки, і ми рушили. По прибуттю в точку відправки організували нам сніданок в кафе.
Великим сюрпризом в перший день для всіх стало приготування борщу на вогні на вечерю.
Діти все ніяк не могли зрозуміти, де ми взяли капусту, картоплю - розповіли їм як ріжуться, сушаться і готуються овочі (і інші продукти) в похід.
Увечері, після вечері, були посиденьки біля багаття - тиша, гори, вогонь ... Заворожує.
День другий приніс масу сюрпризів - повільний і поступовий підйом на Петрос, ми на вершині, радість, фото, вітання та... крутий скелястий спуск... Спуск був гідним випробуванням навіть для «бувалих». Потім привал, табір і знову смачна і гаряча їжа. І здавалося, що всі біди вже позаду - завтра Говерла і додому.
Ніч принесла нові випробування - злива, холод, блискавки і грім. Спасибі інструкторам Сергію та Оксані - сніданок нам розносили прямо в намети (ось це сервіс!). Далі 2000 м вгору - слизько, страшно, холодно, дощ, вітер...
24 серпня 2014 9.00 і ми на найбільшій вершині Карпат - Говерлі. Ми - перші!
Спуск був довгим, важким, але радісним - розпогодилося і назустріч йшла величезна кількість туристів з прапорами України. Всі старалися в День Незалежності потрапити на Говерлу і залишити там СВІЙ прапор України, від себе особисто, від свого регіону, від свого міста - дуже патріотично.
Повернулися додому втомлені, але з бажанням і впевненістю повернутися в наступному році в Карпати.
Наталя Акулова
тур: Операція Мараморош
дата: 31.07-4.08.2014
Переглянула відгуки учасників походів і навіть знайшла свій минулорічний з походу До країни гірських озер!!!! Така ностальгія!!! Писала там, що мрію потрапити на Операцію Мараморош... Мрії збуваються!!! Цього року я була в "тому дикому краї"!!! то чому ж не поділитися враженнями? (вирішила я :-).
Почну з того, що цю подорож я подарувала собі на день народження - найсуперовіший подарунок, як виявилось згодом! Повторюсь, що з Турклубом подорожую вчетверте, але щоразу нові лише позитивні враження!!! Група налічувала 14 туристів, включно з Володимиром "Слоником" і Оксаною, не група, а БОМБА! Вся географічна карта України: Харків, Донецьк, Кривий Ріг, Дніпропетровщина, Львівщина, Черкаси, Київ, Житомир, Рівне, Кам'янець-Подільський, і всі необхіні для самостійного життя групи спеціальності: лікарі, педагог, бухгалтер, психолог, еколог, журналіст, фотограф, юрист, програмісти.
Всі молоді, цікаві, самобутні! Напочатку подорожі нас трохи освіжив дощик, не порадувала розбита тракторами дорога, але то на початку, мабуть, щоб далі ми зрозуміли, як нам пощастило з погодою, бо могло б бути... і не так. Далі все чудово: малина, ожина, чорниця, БІЛІ ГРИБИ! А краєвиди... Ще для себе відмітила відсутність туристів на маршруті, особливо це стало помітно? коли ми вийшли на Чорногірський хребет!!! 3 дні на Мармаросах, де тільки ми і дика природа, майже не заплямована наявністю людей (лише місцеві збирачі ягід та грибів), це не просто супер, це УУУААУ, ЯК КЛАСНО!!!! Окремо хочу подякувати інструкторам за їх терплячість і толерантність, вміння все організувати, за смачні страви, чай з чебрецем та іван-чаєм....(учасники групи зрозуміють про що я... :-) ).
Я люблю вас, турклубівці!!! Тому йду з вами у похід по Грузії, за 2 дні зустрінемось!!! ТАК ТРИМАТИ, ТУРКЛУБ!!!
Олександра Бондаренко
тур: Триденний Горган
дата: 9-11.05.2014
Якщо дуже сильно чогось бажаєте - здійснюйте! Не відмовляйте собі у задоволенні зробити те, чого хочете саме Ви і саме зараз.
Немає компанії, страшно, немає грошей, немає знань, досвіду - це виправдання себе і своєї бездіяльності.
Якщо є ціль - ідіть до неї, кожен день робіть щось для досягнення цієї цілі, маленьке, більше...як виходить, але робіть.
Саме таким маленьким кроком до походу в гори стало для мене знайомство з ТурКлубом в неті)
На той час не було компанії для такої пригоди, ні досвіду, ні обладнання. А так хотілося втекти від буднів, оточення і побачити дику красу весняних Карпат. І тут ідеальний варіант - похід в гори на 3 дні (для першого разу випрабувати свої сили цілком достатньо))), забезпечення усім необхідним спорядженням (палатки, рюкзаки, спальники, казанки і харчі) - супер-зручно для недосвідчених туристів.
У вас немає досвіду - в ТурКлубі є досвідчені і дотепні інструктори
У вас немає компанії - по Україні є десятки людей,що люблять гори, і їх об'єднує бажання випробувати себе та ТурКлуб. Крім того енергетика гір і дикої природи оголюють наші душі і спілкування стає просте, щире і доброзичливе. А разом пережиті моменти - безліч нескінченних підйомів, спусків, перекусів-халвою/ казінаками/часником/салом, холодна ніч у палатці, коли чекаєш світання, бо від холоду не спиться))), довгі розмови/історії/анекдоти перед багаттям, інтелектуальна гра "Контакт", червоний борщ/макарони з рибною консервою/солодкий рис, табуни коней довкола, неймовірно-космічний пейзаж на вершині г. Сивулі, спільна радість і втома - все це зближує.
Хочеться - робіть. Поборіть свій страх щось зробити, страх - це невідомість, а насправді в житті все просто, і люди поруч щирі і готові прийти на допомогу, все ж у нас в голові, всі події ми самі забарвлюємо в емоції, а якого відтінку їм бути - світлого чи темного, яскравого чи похмурого, позитивного чи негативного - вирішуємо ми.
Є компанія, нема компанії - хочете класно відпочити, випробувати себе, поекстрималити, то вам сюди у ТурКлуб -зустрінуть, огранізують, допоможуть, навчать.
P.S. як виявилось, після моїх захопливих розповідей про похід багато моїх знайомих хотіли би здійснити щось подібне, так що є компанія для наступного разу :-)
GalochkaSH
тур: Весна в Карпатах
дата: 27.04-4.05.2014
Наше знайомство з Турклубом почалося з поїздки в печеру Млинки - ще тоді стало ясно, що тут працюють професіонали. Особливо хочу подякувати Володі Ліщишину і Слонику, які нас водили по печері - спасибі вам велике! Завдяки вашим жартам і примовкам я майже позбулася клаустрофобії))). Восени ми знову приїдемо до вас!
Ідея спробувати свої сили в поході у мене визрівала давно. Через ситуацію в країні я боялася, що похід зірветься, але (УРА !!!), похід-таки відбувся! Ватажком у нас був Арсен. Дуже коректний і досвідчений інструктор! Йому окреме спасибі! Готував нам смачнючу їжу. На всі наші питання завжди відповідав вичерпно. Поводив нас по таких красивих місцях, що аж дух захоплювало! Ой, а ці квітучі крокуси, це взагалі окрема тема! Бачили ми і дрімучі ліси, і швидкі гірські річки, і полонини. Красотища!!!
Хоч ночами з сусідніх наметів долинали крики "Гуцули! Ви де? Ідіть сюди!", Але побачити гуцулів нам так і не вдалося)))!
Іноді було дуже важко, але допомагав розказаний напередодні анекдот: коли ворона попросилася полетіти з журавлями в теплі краї, а журавлі давай її відмовляти, мовляв, у них такі великі сильні крила, а вона така слабенька і т.д., але так і не відрадили... І ось летять вони день, два... А ворона все твердить: "Я сильна! Я зможу". Летять три дні, чотири - "Я сильна! Я зможу!" Летять тиждень, вже на другий повернуло... Нарешті, долетіли, ворона ледве дихаючи: "Хух! Я змогла! Я сильна! Але дурнувата ж!!!" Ось і я приблизно з такими думками лізла на Говерлу, але коли дісталася до вершини, то зрозуміла, навіщо люди підкорюють гори! Воно того варте!!!
А ще у нас було два дні рафтингу на річці Черемош. Ось чого я дійсно боялася, так це рафтингу, але як виявилося, під час сплаву просто ніколи боятися, треба або табанити, або гребти))). Першим нашим інструктором з рафтингу був Іван, на другому сплаві нас супроводжував Толік, а вже на наступний день ми йшли по річці під досвідченим керівництвом Петра Теодоровича. Ну що сказати - всі інструктори молодці! Адреналін аж зашкалював! І вже зараз в планах наступної весни потрапити в групу швидкого реагування на високу воду.
Раніше я ніколи не була в Карпатах. Це мій перший похід. Я полюбила гори! І знову хочу в похід!!! Це все потрібно побачити на власні очі і відчути хоча б раз в житті кожному!!!
Турклуб, спасибі вам за такий позитив! Спасибі вам за вашу роботу! Спасибі за ваших професійних інструкторів, які можуть і по печерах поводити, і по річці сплавити, і приготувати смачний борщ в казанку !!!
AlinKa78
тур: Найвищими вершинами
дата: 30.07-4.08.2013
Це були незабутні і найпрекрасніші 6 днів мого життя) Похід був просто чудовий! З погодою нам дуже пощастило, було тепло, лише вночі прохолодно! Пейзажі природи, які перед нами відкривались, неможливо передати ні одною камерою, їх краса безгранична і непередбачувана! Група була офігенна! Всі були дуже веселі і енергійні, ніхто не жалівся, кожен залишив після себе багато хороших вражень! Наш гід Роман Сус, дуже цікавий, веселий і хороший чоловік) Він годував нас смачною їжею і постійно розважав, сумно не було ні одної миті) Крім того він багато чого розказував про Карпати і життя гуцулів! Він дуже класний гід, йдіть з ним в похід, не пожалієте))) Обов’язково спробуйте гуцульський сир, він дуже смачний) Візьміть із собою теплі речі, а саме светр, вітровку, теплі штани, тобто все те, що написано на сайті, все беріть, тому що вночі прохолодно, та і коли піднімаєшся на якийсь двотисячник, там дує сильний вітер, краще одітись) Їжу із собою брати не потрібно, тому що нести її будете самі, а це не така вже й легка ноша!!! Цей похід залишив багато незабутніх вражень після себе, мені просто не хотілось звіди їхати) я обов’язково поїду туди ще ращ) тому їдьте сміливо з цим турклубом і насолоджуйтесь безграничної красої нашої природи :))
Ліліана
тур: індивідуальний комбінований тур (похід в Карпати+печера Млинки)
дата: 27.07-9.08.2013
Доброго дня, вельмишановна Юліє!
Прийміть, будь ласка, нашу щиру подяку за Вашу величезну працю, пророблену по супроводженню нашої групи в турі з 26 лютого по 12 серпня 2013 р. по маршруту «Львів-гірські Карпати-Млинки-Київ».
Враження від поїздки у всіх учасників без виключення залишились виключно хороші і яскраві!
Транспорт і транспортне супроводження – ідеальне. Водії зустрічали нас зразу біля поїзда/на місці, були чуйні і пунктуальні. Особливо порадував автобус, що супроводжував нас в Києві.
Дорога на маленькому спринтері була важкувата через жару. Але Василь Богданович був чуйним і уважним до нас.
Готелі – хостел у Львові и гц. Братислава в Києві – чудовий вибір і сервіс по всім пунктах! Моя щира подяка!
Екскурсії – пішохідна м. Львів; автобусна Верховина-Косів-Коломия; автобусна – м. Київ – пунктуально, змістовно, цікаво. Будь ласка, передавайте наші слова подяки!
Гід на маршруті – наша подяка Арсену! Уважний до групи на маршруті, при цьому ненав’язливий, ввічливий и приємний в спілкуванні. Оцінка роботи гіда «відмінно». Від себе особисто можу лише побажати Арсену трішки більше прикрасити проходження маршруту різноманітними історіями і цікавими фактами та розповідями про місцевості і людей.
Дземброня – прийміть подяку коменданту табору, саме Володя порадив нам урізноманітнити зворотню дорогу і запросив для нас екскурсовода. И розповідь по дорозі, і відвідування сувенірного ринку і музей Писанки, и відвідування кафе в місті – все це органічно вписалось! Трішечки жаль, що не залишилось часу на більший музей. Але і так виявилось насичено і «те, що треба».
Ще трішки жаль, що не працював «мотузковий етап» - це було би безумовно корисно дітям.
По сплаву – ну тут нам води в ріці не вистачило, звичайно ;). Але це не помішало в цілому отримати хлопцям задоволення.
Єдине, що варто відмітити – друга підгрупа сильно затрималась із стартом, всі сильно замерзли, але на щастя обійшлось без простуди. Варто було на декілька годин раніше все підготувати для старту, оскільки час нашого приїзду був відомий від вчора.
Млинки – звичайно, дітям дуже сподобалось! Найбільш незабутні враження – самі печери і приголомшлива по смаку мамалига! Великий респект повару – не очікували! Також дуже теплі і життєрадісні емоції залишив гід Андрій, велика подяка йому за прогулянку по Чорткову, було дуже приємно!
Підкреслю, всім учасникам – і дорослим, і студентам, і школярам все сподобалось, що не так і часто буває. Ще до Москви до повернення додому всі задали питання «коли і куди поїдемо ще?», а це, повірте, хороши показник, що все пройшло легко.
І звичайно, дозвольте відмітити і під черкнути Ваш особистий величезний вклад по чіткій організації і стиковці всього заходу в цілому! Вами зроблена змістовна, чудова і добросовісна робота! Також особисто дякую Вам за своєчасне оформлення численних документів, розуміння і терпіння!
Як керівник, я маю багатолітній досвід проведення походів по різних регіонах і зі знанням питання відмічаю, що пророблена Вами організаційна робота достойна і добросовісна!
Величезне Вам і вашому колективу за це дякую! Сердечно дякуємо за теплий прийом і гостинність!
Романова Олена Сергіївна,
керівник дитячого шкільного об'єднання
за напрямом «туризм і краєзнавство»
учитель ГБОУ гімназія 1522, м. Москва
тур: Неіснуючим кордоном
дата: 24-30.07.2013
Доброго дня !
Повернувшись з походу в першу чергу хочу через вашу дирекцію подякувати нашому інструктору Дундій Ігору за його розуміння, за його терпіння до кожного з групи за його сніданки, обіди і вечері. З таким інструктором як Ігор і не страшний нам був дощ, ми чітко всі в групі знали, що вечеря однозначно буде. Я б попросила, щоб дирекція це взяла до уваги, бо ми незабаром маємо бажання зустрітися з вашою групою і нераз ще мандрувати. Щодо вашого клубу, то це дуже класно що ви так все організовано придумали, їжа калорійна смачна, гід жодного разу не заблукав, рюкзаки і намети чудові, люди самі б ніколи в такий похід не вибралися. Фото на форум закину обов"язково.
Дякуємо Вам за чудовий відпочинок, за чудові враження, знайомства. Дякуємо що такий клуб є. До нової зустрічі. Передайте подяку нашому інструктору
Ліля і Ігор
тур: Неіснуючим кордоном
дата: 24-30.07.2013
«Нас кличе у мандри дорога,
Нам грає чарівна струна.
Я за тобою піду,
Я буду вітром летіти,
Я буду сонцем горіти,
Для тебе.» (Гурт «Мандри»)
Для тих хто любить долати труднощі, активний відпочинок та дику природу, Карпати – найкращий вибір. Саме такий відпочинок я вибираю для себе. І цього літа я також поїхав на відпочинок до Карпат. Про те, що на нас чекає, ми знали за місяць, нам був відомий наш маршрут і характер місцевості. Дрімучі старезні ліси, височезні дерева, сиві клапті кори на могутніх стовбурах, м'які килими моху, розсипи кам'яних брил на вершинах, просторі полонини, загублені у просторі та часі, - все це найдикіший район у Карпатах - район Горгани. Незмінними провідниками є стовпчики колишнього польсько-чехословацького кордону та залишки укріплень оборонних ліній І та ІІ світової війни. Традиційний набір диких ягід, грибів та молочних продуктів на додачу. Лише влітку високо в гори забираються гуцули випасати корівок. До речі, «Горганами» цю місцевість назвали саме гуцули і означає вона гора з каміння. Горгани це гори, вершини яких з далеку постійно виглядають біло-жовтими і тому здаються пласкими та легкодоступними, хоча насправді це скупчення каміння розміром від 3 метрів у діаметрі до мілкого гравію. Саме тому Горгани вважаються дуже цікавою та однією із найскладніших ділянок Карпат для туризму.
Отже, ми вчотирьох сіли ввечері на потяг та покотились на зустріч пригодам. Зранку прибувши до Івано-Франківська ми приєднались до решти учасників групи.
Наша група нараховувала 11 чоловік: 4 людини із Києва, 3 людини із Запоріжжя, молода пара з міста Самбір, Львівської області а також жінка з міста Вороніж, Росія та власне наш інструктор Ігор (невтомний та вічно усміхнений, завдяки йому ми жодного разу не заблукали, не збились зі шляху та завжди були ситими) .
В Івано-Франківську ми погрузились до мікроавтобусу та поїхали до с. Татарів, що знаходиться у підніжжі г. Синяк. Розподіливши всі речі для подорожі, їжу, сокири, палатки (мені дістався газовий балон з горілкою та10 кг шоколаду, цукерок, халви та інших солодощів. І після перекусу м’ясом, салом та сиром ми вирушили в дорогу. Декілька км вздовж траси і ми звернули на лісову стежку, що піднімалась по крутому підйому вгору. Серед лісових хащ ніхто навіть не міг уявити який далекий шлях ми маємо подолати, лише одного разу було видно (крізь просвіт у деревах) вершину Синяка (гора). Через 4 км у нас був перший привал біля гірської річки. Світило сонце і все було чудово, ми відпочивали та їли шоколад, там же зупинялись і інші групи туристів, які снували як в одну так і в іншу сторону. Під вечір ми піднялись на полонину Хом’яків, де розбили свій перший табір. Через пів години відпочинку та розбиття табору ми здійснили радіальне (без рюкзаків) сходження на вершину г. Хом’як. При підйомі ми смакували чорницями, які до речі підгодовували нас на протязі всього шляху. З вершини відкриваються просто неймовірно дивовижні краєвиди, які захоплюють тебе раз і на все життя, це не передасть жодне фото, жодна розповідь. Це те що займає частинку твого серця назавжди. Ввечері після вечері та купання в гірській воді з таким задоволенням та розслабленістю засипаєш, здавалося б, у не зручній палатці.
Ранок нас теж зустрів дощем і протягом дня лише зрідка переставало капати з неба. Довкола все закутане в сіру імлу густого туману. Як виявилось, то були хмари.
День нічого доброго нам не обіцяв і попри моє невдоволення через порушені плани на маршрут, ми вирішили не підійматись на г. Синяк, а здійснити радіальне сходження до водоспаду Гук. Це було супер: болото, каміння, дощ і спуск, а потім і підйом гіркою з нахилом 110 градусів в декілька км. Біля водопаду ми зробили перекус і назад. На схилах ми роздивлялись хмаринки перед нами та ласували малиною.
Віталій
тур: До країни гірських озер
дата: 17-20.07.2013
Це був чотириденний тур. Враження позитивне. Раніше пробував з іншим турклубом - з цим краще набагато.
І дощу не було всі 4 дні
В перший день йшли восновному підгору. Незважаючи, що ходжу часто, йти було ну дуже тяжко. Але ж в цьому і кайф, чи не так??
Наче й небагато кілометрів пройшли (до десяти), але під кінець ноги ледве несли.
Спав як убитий.
Другий день найбільше сподобався. В плані пейзажів. Дуже гарно. Просто дух часом перехоплювало. Я б ото туди сюди так тиждень по хребту ходив... Видерлись на Близциню. Ех... Треба було там довше постояти.
Під кінець додибали до крутого спуска, який нас як виявилось вивів до чарівного озера - такого ж прозорого, як і холодного. Хоча декому воно мабуть здалось холоднішим, ніж мені. Одним словом перше, що зробив - це заліз в озеро. Ух.... Хвилин 15 не вилазив. Спочатку було навіть холодно, але далі прийшло приємне пощипування, яке неймовірно бадьорило і освіжало (в другий день ми пройшли більше раза в два, ніж в перший).
Коротше, перехід по хребту і гірське озеро - це супер.
Поївши заліз у озеро ще раз. На цей раз не вилазив довше. Кайф....
Третій день.... Малося йти ще до двох гірських озер. Прийшли до першого. Постояли, подивились.... гарно. Але вже багато людей на автобусах і інших туристів, що по маршртуту туди сюди сновигають. Коротше - вже не те..... не відчувається первозданність і чистота гір.... Інструктор сказав, що третє озеро таке ж, як і друге, то вирішили туди вже не йти одноголосним голосуванням. На рішення вплинув той факт, що спочатку треба було дертись на гору, спускатись, а потім тією ж дорогою йти назад. Подумали і пішли назад до першого озера, де ми знову купались, їли брусніку, овечий сир і просто відпочивали від ходіння. Багато купались....
Четвертий день. Повернення. Йшли восновному по лісі. Йшли в цей день найдовше. Але нас підгянало те, що поперед нас чекала вже приготована їжа і рафтинг. Так, я забув сказати, на п"ятий день був ще рафтинг. Рагу було відмінним, рафтинг непоганим, а було б на 30 сантиметрів більше води - то ціни б не було. Але що тут жалітись - якщо це літо. Найкращий рафтинг, як не крути, весною.
Що найбільше сподобалось:
- з останніх сил видертись на гору, впасти з ніг, і слухаючи якогось цвіркуна під вухом, дивитись на гірські хребти, що розкидаються перед тобою...
- знесиленим, обпеченим і обвітреним залізти в холоднюще гірське озеро... ех, частіше б так...
- смачне рагу в кінці дороги (подвійна порція).
Pelasq
тур: До країни гірських озер
дата: 27-30.06.2013
Доброго дня,
враження від походу - найкращі!!!! Епітетів не витачає )))
Особливе і велике дякую Сергію!!!!!! - він вклав в нас усіх і похід душу, хоча було дуже не легко з не зовсім підготовленою жіночою компанією.
Ми хочемо ще! -))))
ДЯКУЮ усім!!!!
Галя
тур: До країни гірських озер
дата: 27-30.06.2013
Доброго дня!
Враження від походу неймовірні.
Склалось все – і група (такі різні, але про кожного можна сказати багато добрих слів), і погода (незважаючи на контрасти і несподівані дощі), і наш дорогий інструктор Сергій (тут взагалі бракує слів, щоб виразити своє захоплення цією людиною), і загальний настрій (незважаючи на фізичні випробування), і організація всього процесу.
Дуже душевно, всього 4 дні – а так багато вони вмістили.
Дякую Турклубу, Сергію і всім моїм колегам по походу , сподіваюсь зустрітись ще.
Наталя
тур: До країни гірських озер
дата: 27-30.06.2013
Я з Турклубом подорожую вже не вперше і, як завжди, залишаються тільки хороші спогади. Дуже сподобалась подорож!!! Як завжди все продумано до дрібниць, організовано на вищому рівні. Окрема велика подяка Сергію! Так спокійно і толерантно відноситись до капризної жіночої компанії може тільки СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК! Сподіваюсь, що цього року ще зустрінусь з інструкторами Турклубу, бо мрію потрапити на Операцію Мараморош у серпні. Дякую! До нових зустрічей!
Олександра Бондаренко
тур: Найвищими вершинами
дата: 22-27.06.2013
Минуло лише декілька днів після подорожі, а я вже переглядаю список пропонованих турів і планую наступний виїзд. Про подорож у Карпати з наплічниками, ночівлями у наметах я давно мріяла та врешті реалізувала. В силу того, що я мешкаю в Івано-Франківську, я досить часто буваю в горах, але це подорожі автомобілем на вихідні з ночівлею у будинках з усіма умовами, а тут …
Уже на початку я хотіла повернутись назад. У групі я була найстаршою, решту учасників були у віці моїх дітей. Сонце, яке нещадно пекло у перший день, важкий наплічник та ритм ходьби моїх товаришів по подорожі злякали мене. Я запропонувала інструктору, що повертаюсь додому, але він відповів, що у нас є час і ми нікуди не поспішаємо, тобто група може чекати, а я можу рухатись звичним кроком. З теплотою та подякою я згадую свою групу – вони запропонували забрати харчі, які ми розділили у Квасах, щоб мені було легше йти. Взагалі, протягом усіх переходів вони були поруч, готові простягнути руку допомоги. Коли я спускалась з Петроса, то Наташа з Миколаєва та Павло йшли поряд. Таня та Наташа з Києва теж готові були завжди подати руку, підтримати. Дівчата постійно були усміхнені, жартували та реготали, не зважаючи на погоду та труднощі.
Окрема подяка інструктору – Арсенові Корецькому. Такі молоді люди – здорові, спокійні,виважені, патріоти своєї країни, які знають її історію, - це гордість України. Арсен, не дивлячись на свій юний вік, умів прийняти рішучі, розумні чоловічі рішення, дбав про безпеку групи. Велике спасибі йому, його батькам, що виховали такого сина, та Турклубові за досвідченого інструктора!
Залишилось описати свої враження від самого походу. Тут замало буде слів – хто був у Карпатах, той мене зрозуміє, а хто не був, той нехай спробує хоча б на 3 дні поїхати в гори, побачити і відчути усе. Ваші усі думки, проблеми, негаразди залишаються у попередньому вимірі, а тут потрібно йти, любуватись краєвидами, черпати повітря на повні груди, смакувати джерельною водою, зносити усі примхи природи і дійти цілим і неушкодженим до наступного місця ночівлі. Один з туристів, з якими ми ночували поруч, сказав, що на четвертий день перебування у поході, людина встає як на роботу. У мене не було такого відчуття – було важко, я не буду цього заперечувати, але кожного дня було очікування чогось нового і перехід через чергову межу напруги.
Алла
тур: Найвищими вершинами
дата: 22-27.06.2013
Ніч…за вікном шелестить дощ, в кімнаті мерехтить голубий екран монітора, я закриваю очі, намагаюсь зібрати весь калейдоскоп подій, вражень, обривки фраз в єдине ціле, переношусь на декілька днів назад.
На вулиці жара, в мене на руках білети і чеки, вдома – зібраний рюкзак. «Миколина погода» прогнозує дощі і грози на Закарпатті, «Хм, потрібно буде забігти в магазин за чохлом для рюкзака».
Невеликий переїзд в Одесу і я вже їду в поїзді по дорозі в Тернопіль.
Ранній ранок, я на пероні, куди йти? Інтернет каже, що до автовокзалу рукою подати…виходжу через головний вхід, бачу невелику чергу бажаючих добратись до автовокзалу, сідаю в таксі…хвилин 15 машина виляє по вузьким вулицям і висаджує мене біля забудови. Включаю інтуїцію, знаходжу вхід, пробираюсь до каси і купляю завітний білет до Івано-Франківська (або просто Франківська, як кажуть місцеві). Тепер настав час гарно оглянутись и придивитись до аборигенів – шумні, говіркі, веселі. В автобусі сусід Діма, дальнобійник, всю дорогу розказує про свою сім’ю, якість доріг по всій Україні и про переваги віддиху в Ялті. Помалу привикаю до української мови.
Ура, доїхали, я, як завжди, запізнююсь, перестрибую декілька поворотів, набираю швидкість на пішохідному переході і бачу свою групу, невелика, всього 6 чоловік, на лицях явно застив нудьгуючий вираз. «А де ж радість і передчуття майбутніх перемог?». Погрузились в бус, рушили, дороги, як і всюди, ямка на ямці, латка на латці. Народ мовчить, розмова то і діло намагається якось склеїтись, водій викидає черговий жарт, обстановка розряджається. Відбувається перше знайомство, названі імена, міста і країни.
Отже,
День перший… Перша стоянка в Квасах, ми випили мінеральної води, дружно зжували всі бутерброди нашого інструктора Арсена і розібрали продукти. Ех, мій рюкзак, став помітно важчим, але душу зігріває думка про всі запаси цукерок, хвали і щербету, що перемішались із моїми речами. Перша висота далась насилу, наша Алла намагалась відмовитись від божевільної ідеї йти найвищими вершинами, але сила волі, наші вмовляння и навколишня краса взяли своє, ми відправились далі. Перший дощ ми перечекали в лісі, перший табір розбили біля сироварні, де відбулось перше знайомство з коровами – пилососами и вівцями – дзвіночками, а також знаменна зустріч з Василем, місцевим пастухом, який перецілував майже всю прекрасну половину нашої групи, що не встигла сховатись в палатках. Заснули ми під пісні наших сусідів и приємну мелодії так і не ідентифікованого музикального інструмента.
День другий… Погода нас балет, ми покоряємо г. Петрос чи ПІтрос. Ввечері, добре повечерявши, гріючись біля багаття, ми дивимось на гру блискавки і вітру на горизонті, слухаємо трелі солов’їв, спостерігаємо за «лижником», що хизується в червоних штанах, і обурюємось, побачивши лисого 2-хметрового «єнота-полоскуна» в питному джерелі.
День третій…був посвячений г. Говерла:
- ранок, світанок з видом на Говерлу, для нас трьох він почався з чашки кави майже на вершині г. Петрос… а для другої половини табору – осадою наших наметів напівдикими кіньми;
- день, Говерла власною персоною, поливала дощем і підстьобувала вітром;
- вечір, підйом на г. Турклу і, звичайно, Говерла, освічена променями західнього сонця.
Третій день запам’ятався пронизливим вітром на оз. Несамовитому, процедурою вмивання в озері і зустріччю з вище вказаним «лижником» (бідний молодий чоловік, побачивши трьох прекрасних дів на вершині г. Туркул в паніці оббіг нас і збіг вниз).
День четвертий…сирість, вітер, швидкі хмари, відчуваєш себе їжаком в тумані, перехід до г. Піп Іван чи Піпіван.
Пройшовши через кам’яних охоронців, водоспади і дрімучий казковий ліс, ми розбили табір, а вірніше, розбрелись по периметру всьої не менш казкової поляни. Вночі нас поливало дощем і будило дзвенінням дзвіночків місцевих корів.
День п’ятий… «чорничний день»…виспавшись, добре поснідавши, ми відправились на фотополювання за вівцями. Полювання якось не вийшло, але чорниці, бринзи, вурди і будза ми наїлись від пуза. Ввечері ми спустились в стаціонарний табір, де надзьобались соняшникового насіння, відмовились від чудесної Пашиної пропозиції разом покупатись в душі і лягли спати, ділячись загальними враженнями і наступними планами.
День шостий…рафтинг, ледь потрясло і облило, рясний обід, подяка Іванці, приємний душ, жаль що сусідський…намети зібрані, рюкзаки запаковані, попереду довга дорога додому…
…високі пологі вершини, глибокі і чисті озера, швидкі гірські ріки, соковита трава, ласкаве сонце, хмари...грибний дощ…погода в душі, а не на вулиці…
Відкриваю очі…я вдома…одночасно і сумно і смішно…невже так може бути?!
Altinrekli
тур: Найвищими вершинами
дата: 11-16.06.2013
Доброго дня.
Ми би хотіли подякувати нашому екскурсоводу - Андрію за присутність під час нашого перебування в Чорногорі. Андрій відмінно знає гори і був хороши організатором. Він прерасно займався кухнею, а перш за все ввів симпатичну атмосферу. Завдяки цьому, хоч і погода була не найкращою, наш турпохід виявився дуже вдалим.
Małgorzata i Jacek Goszczyńscy
тур: Найвищими вершинами
дата: 9-15.08.2013
Доброго дня всім учасникам цього чудового походу!
Перш за все, хочу подякувати нашому "пану інструктору" Олександру (аkа kamyanets) за впевнене керівництво та цікавий підхід щодо оптимізації маршруту! Також велика подяка всім членам турклубу, причетним до організації!
Олексій
тур: Найвищими вершинами
дата: 9-15.08.2013
Приєднуюсь до слів Олексія!Похід був неперевершений!Чудова команда:гори об'єднують людей спортивних, ініціативних,активних, вмілих, веселих, ерудованих, прихильників здорового способу життя,такою була і наша команда! Дякую вам, хлопці, за допомогу і поради,особлива подяка нашій хазяєчці Юлі ,моїй сусідці в наметі Маринці)))Окремо скажу про вельмишановного і високоповажного пана інструктора Сашка))))Ця людина зробила наш похід комфортним, яскравим, різноманітним, насиченим, усе організовано просто чудово,смачні сніданки,вечері,перекуси теж його заслуга. Дякую, Саш, за веселі жарти, ігри, за терпіння і привітність, за вичерпні відповіді на запитання, за чудові фото і за ложку згущика (і немиті казанки )))) )...Єдиний мінус,це ностальгія після походу...за чудовими краєвидами, за затишним наметиком, за крижаними потічками, за усміхненими обличчями товаришів, за дорогою...Мрію повернутись)))
Marusya
тур: Операція Мараморош
дата: 1-5.08.2012
Минув місяць, а я й досі щодня з меланхолійною посмішкою згадую наш похід Мармаросами. Лише п`ять днів, а скільки всього пережито!!! Одним словом - я отримала набагато більше, ніж очікувала!!! Велике ДЯКУЮ Турклубу! Я вперше подорожувала з Турклубом, але тепер буду робити це завжди і раджу всім знайомим. Дуже сподобалась організація харчування: ми побували наче не в гірському поході, а в санаторії).
Окрема подяка інструктору! Таких людей я ще не зустрічала. Він терпів нас, вислуховував скарги і допомагав. Смачно годував і співав підбадьорюючі пісні, легко долав труднощі... Ігоре, Ви справжній чоловік! Побільше б таких, як Ви.
Про самі гори можна писати годинами, але я лиш поділюся невеличким віршем (одним із...), який народився від Карпат:
Всього лиш день, та вартий півжиття!
Схід сонця в Мармаросах і тиша-забуття.
А небо так низько, ось - вже на долоні.
В живу росу я занурюсь по скроні.
Якщо є рай, то він ось тут - у горах:
В величних соснах, ріках, потічках,
В солодко-рум`яних та пахких світанках,
У місячно-зоряних диво-ночах.
Та більше щастя - поруч Ваші очі.
Спокійно й легко на душі цієї ночі.
Я Вас люблю! І що із цим робити?
Сказати? Мліти? Серцем обігріти...
Konvalija
тур: До країни гірських озер
дата: 28.06-1.07.2012
Наш, з мамою, перший досвід піших походів в Карпати, увінчався успіхом! Ідея піти в гори народилася дуже давно. Ми ретельно шукали організацію, якій можемо довіритись у такому відповідальному питанні. Взявши минулого року участь у незабутньому сплаві по Дністру, ми переконалися що з Командою Турклубу можна йти і в гори. А далі все виявилося дуже просто. Ми вибрали тур, відправивши заявку, дуже швидко отримали на неї відповідь. Турклуб дуже ретельно і відповідально ставиться до всіх заявників, і побачивши, що мама вперше йде в гори, а ще й її вік, засумнівався. Довелося їх сильно переконувати, і навіть для цього підключати нашого інструктора Іллю з минулорічного сплаву по Дністру, щоб він за нас заступився і розказав що мама дійде до пункту призначення по-любому. Ось він, довгоочікуваний момент позитивної відповіді! Швидкі збори, покупка квитків. І ми вже їдемо в таксі на потяг)) В Івано-Франківську, нас зустріли традиційно вчасно, посадили в буси і повезли ..
Частина 2. Похід
Швидка роздача спорядження і продуктів, ненав'язливий інструктаж інструктора. І на наш подив дорога пішла просто ВГОРУ! Перший кілометр вже дав зрозуміти, наскільки ми не були готові до цього. Інструктори зреагували дуже швидко і в нас закралися сумніви, що все-таки перший день ми дійдемо… не дивлячись на те, що там всього лиш 7км ...
На 3км нас погодували і дорога стала веселішою. Але не від того що ми не голодні, а від того, що вгору стало ще крутіше! З невеликими привалами ми прийшли на першу стоянку, і поки освоювали поляну встиг піти дощ, але нашим інструкторам він не завадив заварити чай і приготувати поживну вечерю)))
Костя
тур: Кукуль-Кострича
дата: травень 2012 р.
Ходили у похід на травневі свята. Похід дуже сподобався. Все чітко організовано: маршрут, розподіл спільних речей, харчування, розбиття таборів. Дуже повезло з погодою в Карпатах - весь час палило сонце, пообгорали навіть не зважаючи на сонцезахисний крем :) Ніколи б не подумала, що буду ходити по снігу в шортах та футболці. Незважаючи на те, що в похід у гори вирушила вперше, досить легко переносила переходи. Всього за чотири дні пройшли близько 50-ти кілометрів.
Серед мінусів можу написати лише те, що трохи мерзла вночі - треба брати спальні мішки розраховані на від'ємну температуру, та користуватися термобілизною. А то, розпарившись перший день на сонці, і, вклавшись спати у одній білизні, накрившись мішком як ковдрою, швидко зрозуміла навіщо придумали термобілизну :)
Дуже дякую нашим інструкторам Світлані та Сергію за чудово проведений час, та бажаю їм багато незабутніх походів та ввічливих туристів.
Женя
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: 4-6.02.2011
Маршрут: Вороненка - Кукуль - Ворохта, чи щось таке, бо оригінальний маршрут був змінений, хоча від цього він не виявився гіршим
Це вже другий наш тур, замовлений в Турклубі, і організація як першого (рафтинг на Черемоші), так і другого мені дуже сподобалась.
Хочу подякувати Турклубу за це. Ми досить часто ходимо в походи. Інколи самі, інколи замовляємо щось, тому є з чим порівнювати, і можу сміливо заявити, що ви на висоті!
Особливо хочеться відзначити роботу інструкторів Іллі і Володимира, праця яких зробила цех похід для нас суто відпочинком, а не чимсь занадто важким. Хлопці насправді молодці і професіонали в своїй справі. Дякую ще раз.
Погода трошки підвела - снігу було малувато, проте ми отримали справжнє задоволення і незабутній досвід.
Сподіваюся інші учасники теж залишать свої коментарі і вони будуть не менш позитивними
Дякую ще раз за вашу роботу і удачі вам надалі!
Андрій
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: 4-6.02.2011
Привіт!
Дуже дякую за похід! Я ніколи не ходив зимою в гори та ще з ночівлею. Мені це було цікаво - як це. Дякую нашим іструкторам - вони справжні професіонали. Я з радістю піду ще не лише в зимовий похід - хотілось би спробувати більш тривалий, а ще хочу потрапити на сплав.
До зустрічі!
Сашко
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: 4-6.02.2011
Привіт, друзі! Не можу залишити цю тему без своїх вражень. По-перше, хочу сказати про маршрут. Він виявився досить цікавим та різноманітним. Були й досить круті й затяжні підйоми, і приємні рівні засніжені ділянки, і вітряні хребти, і тепла колиба з борщем. По-друге, треба відмітити саму організацію походу. Все продумано й розраховано. Дякую всім хто приймав у цьому участь. І по-третє, слід відмітити професійні та комунікативні навики інструкторів (привіт Іллі та Слонику). Впевнений, що буду й надалі відпочивати з цим турклубом і всім іншим раджу.
Вадим
тур: Найвищими вершинами
дата: 5-10.07.2009
Останнім часом Західна Україна притягує все більше туристів, як наших, так і «закордонних». Інфраструктура, що розвивається, дешеві ціни на хостели, національний колорит, що став модною «фішкою» у всьому світі, незіпсована цивілізацією природа і популяризація в ЗМІ, новизна і відносна насиченість натовпами «культурно-відпочиваючих» - от складові її привабливості.
Якщо чесно, наслухані про вічну домовитість цих місць, ми з самого початку відносились до походу з певною долею скептицизму і самі не очікували, що природа, гори і небо настільки заполонять і зачарують нас.
Але все краще по порядку. П’ятниця, 3 липня 2009 р. Поїзд Харків-Івано-Франківськ, 29 годин дороги для відпочинку від роботи, накопичення сили і моральної підготовки. Ранній ранок на вокзалі в Ів.-Франківську (5 ранку), в 8:15 знайомство з інструктором Ігорем і його супутником Ілльою, обидва з Тернополя, хороші, підготовлені хлопці. Ігор: худий, витривалий, спокійний лукавий погляд, треновані ноги: - це те, що зразу кидається в очі. Ілля: добрий, веселий і балакучий.
Вийшло так, що ми виявились єдиними бажаючими на цей тур – «Найвищими вершинами (хребет Чорногора) – 05.07 – 10.07.2009», тому нам дозволили за тиждень до терміну взяти із собою 13-літнього сина Микиту, чому він сильно зрадів, наївний. Спокусився піти на Говерлу, не беручи до уваги наші розповіді про труднощі і поганий прогноз погоди.
Дизельний потяг на Рахів, не спішачи, плівся по звичному для наших очей лісостепу, із звичними же будиночками, похиленими парканами, убогими, облупленими станціями. Але поступово місцевість «опаргобилась», показались гори, ніби заточені тупи, із зазубринами ножем, де ллються кам’янисті гірські річки, спокійні зараз, але норовливі і руйнівні в період сильних ливнів.
Потяг пірнав в тунелі, і в темряви ми з певної опаскою і цікавістю намагались представити, що нас чекає в незвичному (після Кримських гулянь) поході. Тим більше, що справджувались наші найгірші передбачення – небо «закондубасилось», пішов дощ, і прийшлося викласти поближче дощовики. В Яремче вже відчувався місцевий колорит дерев’яних будівель, черепечної крівлі, і щиро-української мови. Із географічних назв, що запам’ятались: смішне – гора Хом’як, прикордонні з Румунією Мармороси і ріки Чорний Черемош, Чорна Тиса.
Похилі гори, повністю вкриті лісом. Білі, охайні будиночки з рудими черепичними і шиферними дахами.
Ось і село Кваси. Вигружаємось. На Старт!
родина Земницьких
тур: Найвищими вершинами
дата: 5-10.07.2009
Враження від Карпат приголомшливі, позитивні і сильні, не зважаючи на погану погоду. Найвищі вершини були сховані в тумані, политі дощем та овіяні неслабким вітром, тому з боку фотографічної творчості нам не дуже пощастило, але звіт я обов`язково напишу і викладу на ваш форум, хоча б з тими фото, які є. Єдина перешкода – труднощі з українською мовою, бо я вільно думаю лише російською. Вагаюсь, чи треба натужитись та писати українською, чи вільно викласти все російською.
Ну і вас, звісно, цікавить відгук про організацію тура. Все чудово. Дуже дякуємо, від всієї сім`ї! Гарно спланований маршрут (хоча «оглядовий» день в районі озера Бребенескул «випав» за погодними умовами). Нормальне харчування, спорядження. Окрема подяка інструктору Ігорю (на місці, на жаль, не було сил і часу висловлювати емоції) – приємна в спілкуванні людина, гарний інструктор, є краєзнавчі знання, не зважаючи на молодий вік. Тверда п`ятірка! Ну і другий хлопець Ілля теж чудово вписався до компанії. Всім дякуємо!
А деякі маленькі «мінуси» були пов`язані особисто з нашими звичками, як то: вага спорядження та їжі. Але це вже не стосується вашої організації, просто ми вже створили свій стиль мінімалізувати вагу - нічого зайвого, беремо сухі овочі і фрукти, замість пляшок тушонки - суху ковбасу, не беремо лопату, а користуємось лише сокирою, і т.і. Але повторюю – це не ваші недоліки, а наша непідготовленість до іншої ваги рюкзаків. В цілому – все сподобалось!
Наступного року плануємо сплав Дністровським каньйоном. Якщо реалії життя не внесуть свої корективи, звернемось обов’язково до вашого агентства.
Svitlana
тур: Найвищими вершинами
дата: 5-10.07.2009
Добридень!
У липні минулого року ми із задоволенням скористались послугами вашого тур-агенства, і під керівництвом інструктора Ігоря подолали маршрут «Найвищими вершинами. Хребет Чорногора». На жаль, життя дуже насичене і тільки зараз вдалось сформувати звіт по тій подорожі. Звіт та багато фотографій зараз можно подивитись за адресою http://travelliers.inf.ua/09ijulText.html
Зважаючи на те, що туристичний сезон як раз починається, можливо, наш звіт стане в нагоді майбутнім бажаючим подолати цей маршрут.
З повагою, найкращими спогадами та побажаннями вдалого туристичного сезону, - родина Земницьких
Сергій, Тетяна і Микита Земницькі
тур: Кам'яне місто
дата: 4-5.07.2009
Добрий день
Похід був доволі динамічним.
Мені особливо сподобалась кількість кущів з чорницями.
Щодо фортеці "Тустань" - як такої її немає. Тобто є скелі, на яких колись була фортеця (її обриси ми бачили в путівнику, який купили на згадку), є джерело, капличка і ще споруда на скелях за кілька кілометрів від основного входу. До другої (віддаленої) частини ми не потрапили за браком часу. Але звівши до купи враження від побаченого і від прочитаного у путівнику, скали повну картину від перебування у фортеці, зі скель якої відкривається дивовижної краси краєвид.
Дякую організаторам за такий цікавий маршрут та пізнавально-розважальну програму. Окрема подяка за грибну юшку.
Аня
тур: Найвищими вершинами
дата: 10-15.08.2008
Можу сказати одне – було незабутньо, чудесно, прекрасно, захоплююче! Особисто мій, то це перший похід! Мені було неймовірно цікаво! Від виду гір просто щелепа відпадає, так гарно! Правда от що важко, то це рюкзак, але на другий день стало легше! Класний спуск з Петросу, хоч і екстремальний, зате весь світ видно як на долоні! Можу сказати, що я «стрибала в хмарах», просто верхівка була в хмарах – і це прикольно! Озера як дзеркала – чисті і незаймані, а ще холодні…бррр! Сподобались Великі Кізли, сподіваюсь правильно написала, там на краєчку каменя просто неймовірно красиво, хочеться сидіти весь день до ночі, думки йдуть в небо! Сподобались барани, коні, які ледь не з’їли мій рюкзак, чорниця, малина, гірські струмки, “Вухатий Камінь, камінь у вигляді вказівного пальця в небо, кастер, моя команда і дякуємо нашому інструктору Андрію за все! Ще дуже смачно і ситно годували! Дякую клубу.
Awuri
тур: Найвищими вершинами
дата: 10-15.08.2008
Вітаю! Я хочу подякувати Вас за похід. Мені дуже сподобалось!!! З Вашим клубом я побувала в горах вперше. В мене залишились настільки приємні і яскраві спогади після віддиху, що я думаю це стане для мене новим хобі. Мене приємно здивувала організація підходу і особливо робота інструктора (Плішко Андрія). Він професіонал своєї справи!!! Щиро надіюсь, що Ваше керівництво цінує таких працівників.
Всім своїм знайомим я буду радити Ваш клуб.
Сподіваюсь, ми ще не раз зустрінемось.
Власенко П.
тур: Найвищими вершинами
дата: 10-15.08.2008
Враження від походу суто позитивні, сподобалось абсолютно все, гори, природа, погода, компанія, а також все те, що зв’язано з організацією і проведенням походу. Тим більше, відносно походів по горах у мене є з чим порівняти, був досвіду походу по Кримським горах в квітні-травні 2008 року, з другою організацією, ще тоді я вирішив, що обов’язково сходжу в похід в Карпати цього року. Коли прийшов час, то довго вибирав між пропозицією походу по двох тисячникам від вже знайомої організації і вашої пропозицією, в них мене приваблювало знайомство з даною організацією і відсутністю передоплати, у вас більш нижча ціна. Спрацював меркантильний інтерес, і вибір був зроблений на вашу користь, про що я ні на хвилину не пожалів.
Тиждень відпустки, взятий спеціально для походу, пройшов просто чудово, як доказ того, мажуть, що ні разу за тиждень не виникло думки про роботу, и про якісь побутові проблеми, все залишилось десь в стороні, а я занурився в другий світ, більше прекрасніший, ніж повсякденне життя. Часом, звичайно, було дуже важко, фізично, але даний момент я пояснюю виключно недостатнім рівнем моєї фізичної підготовки, який я урочисто поклявся самому собі вивести на потрібний рівень.
В загальному, враження, отримані від походу, перевершили очікувані, не знаю як для інших, а для мене це рідкість. І успіх цього заходу, я вважаю, на 50 % зобов’язаний природному фактору, і на 50 людському.
Володимир
тур: Найвищими вершинами
дата: 10-15.08.2008
Доброго дня!!! Хочу подякувати за організацію хорошого походу, добре, що ви цим займаєтесь, хай вам Бог домомагає у вашій діяльності і надалі)))
Все було просто супер, до того ж нам сприяла гарна погода. Інструктор Андрій Плішко - просто молодчина, все гарно організовував і смачно готував, про все розказував. Коротше кажучи, наступого року я знову хотів би зходити в похід чи на сплав з вашим турклубом)))
З повагою,
Юрій
тур: Найвищими вершинами
дата: 10-15.08.2008
Привітик всім! Я так гарно не напишу, як Володя, але враження і думки дуже схожі. Після походу залишився настільки позитивний і потужний заряд, що хочеться звернути гори. Окрема подяка Андрію Плішко, так як він повністю огородив нас від приготування їжі і миття посуду, що для мене дуже важливо. А також було приємно знаходитись з людиною, яка завжди впевнена в тому, що робить.
А супутники в мене були просто чудові. Люди – ви кращі!!!!!
NOVA
тур: До країни гірських озер
дата: 28-31.07.2008
Всім привіт. Очікувала моменту написати всі свої враження більше тижня, оскільки додому ми з Женькою повернулися лише минулої неділі.
28 липня о 7 годині ранку ми зійшли з київського поїзду в Івано-Франківську і безтурботно очікували на провідника, навіть не здогадуючись про те, що на нас очікує. Несподіванки (виключно для мене) почались ще на вокзалі, оскільки, побачивши групу, я була трошки приголомшена – 8 чоловіків і я одна. Відразу в голові промайнула картинка – чоловіки стоять на вершині гори і всі, притуливши долоні до очей, виглядають, де там Аня повзе знизу. Впевненості у своїх силах мені це не додало. А ще й Ігор, добра людина, запевнив Женю, що ой як буде не легко. Але робити нічого – сіли ми в дизель, де провели наступні 4 – 5 годин, спостерігаючи за краєвидами, бурхливою та брудною від дощу річкою Тисою, підмитими берегами, за темнотою за вікном, коли заїжджали до тунелів та за горами, що весь час збільшувалися, губилися, знову з’являлися зовсім інакшими. Станція „Кваси” зустріла нас привітним вітерцем і теплим сонечком, сповнені сил та рішучості, ми вирушили -- до альтанки на перекус!!! Тут ми всі й познайомилися). Чому я дуже рада, оскільки всі виявилися дуже приємними, розуміючими і відмінними туристами! Богдан – наша гордість та провідник, який подарував нам перші та незабутні враження, - нагодував і приспав наше передчуття невідомого, додав пару кілограмів в наплічники і повів на зустріч горам. Наступні 30 хвилин ми поволі розуміли, що ми навіть уявляли і не змогли б уявити як нам буде не легко, що кожні 200-300 метрів хочеться зупинитися, щоб повернути дихання в норму, що рюкзаки не такі вже й легкі, а підйом в гору не так швидко й дається. Але перша ж зупинка змусила забути про це все, адже навколо відкрилася неймовірна краса. З кожним подихом та поглядом ми проймалися життям Карпат, їхньою могутністю та мовчазною таємницею. З кожним кроком ми наближалися до чогось дуже важливого але невідомого. Ці кроки були важкими, тому наближення невідомого, здавалося таким солодким. Як казав Богдан, що без оцієї втоми і складності підйому, розуміння того, що ти САМ дійшов до цієї краси, - не зрозуміти їхньої краси. Неможливо передати відчуття ні словами ні фотокамерою, це просто потрібно випробувати, і ніяка інша краса, створена людським руками, не зможе тебе так заворожити, а безглузде лежання десь в готелі на курорті під палючим сонцем, з єдиною думкою – ця нога випадково не більше загоріла, ніж друга, чи що там сьогодні на шведський стіл дадуть – ніколи не принесе й мільйонної частки тих почуттів, що ми пережили в Карпатах. Ми насолоджувалися тим, що ми живемо і маємо таку красу на нашій рідній країні, що музика Карпат існує зараз тільки для нас, тим, що ми Люди і маємо можливість відчути все це!!!
Vinilla
тур: Найвищими вершинами
дата: 14-19.07.2008
Ну що ж, спробую описати нашу подорож-пригоду, хоча зразу прошу не судити строго – із творами завжди були проблеми. І вже вибачте за неточності, перебільшення, чи навпаки, забудькуватість (особливо на назви).
Так ось, у всьому «винуватий» мій двоєрідний брат Саша (треба ж на когось все спихнути) – той самий, що живе у Полтаві. Рік назад він запропонував похід у Карпати (після моєї розповіді про похід по «Тридцятці» на Кавказі). Чесно кажучи, я сильно сумнівався, що він все-таки зважиться на це діло, але я не помилявся (і цьому лише радий) – він не тільки добре організував це діло, але і був просто душею компанії…
Ближче до літа я зрозумів, що розмови про Карпати – це не пусті слова. Стали разом підбирати тур (інтернет і аська – це все-таки великий винахід людства!). Передивились два десятки пропозицій, спорили (ледь не доходили до відміни всієї задумки): то дати не підходять, то програма не та, то умови якісь не поході і т.д. і т.п. В результаті зупинились на турі «Карпати – найвищими вершинами» (тре ба ж було так вляпатись). Та от тільки знову ж дати не зовсім були під нас. Врятувало те, що за час наших пошуків до нас трьох (це я, мій рідний брат Вова, і Саша) приєднались наші друзі – москвичі Женя і Толік. Таким чином, нас набралась ціла п’ятірка. В турклубі пішли назустріч, і змінили дату походу під нашу групу. Плюс ще Ірина вирішила піти з нами. На неї, видно, подіяв мій приєднання її до нашого походу. А план дійсно був непростий: я, Вова і Саша повинні були виїхати із Полтави (де ми вже тиждень гостювали) в Київ на столичному експресі, при цьому повинні були зустріти в цьому ж поїзді Ірина, яка мала б сісти в цей поїзд в Харкові, попередньо прибувши туди із Самари; тоді одночасно з нашим експресом в Київ приїжджають з Москви із Женею і Толіком. Чого тільки вартувало розібратись із білетами! (я себе відчував якимось диспетчером). Ну і всі нас дуже приємно здивували ціни – впевнений, що в Росії за 2800 рублів туру з подібною програмою буде дуже важко знайти (а можливо взагалі не знайти).
Сергій
тур: Найвищими вершинами
дата: 14-19.07.2008
Доброго дня.
Щойно встигла змити з себе болото і запхати одяг до пральки – одразу сідаю писати про враження від походу Найвищими вершинами 14-19.07.2008.
Планувалось проходження всього хребта, та завадила погода, тому на Петрос ми піднялись, а після того впали в Козьмещик і звідти радіально сходили Говерлу і прогулялись на Кукуль.
Підйом в перший день був важкий для мене особисто бо було дуже гаряче, зате ввечері нас чекала винагорода – на диво теплий Карпатський вечір наповнений ароматами чебрецю і м’яти, чорниця на десерт і споглядання заходу сонця.
Вночі було екстремально – сильна гроза, Але як приємно спати в теплому і сухому спальнику, коли по намету тарабанить дощ…
На другий день підйом на перемичку перед Петросом і сходження на Петрос– отут нас добряче полило дощем і обдуло вітром – справжнє випробування своїх сил.
Ночівля нижче перемички Петрос-Говерла – ввечері фантастичні пейзажі затуманеного соснового лісу – сувора мовчазна краса – заворожує…
Ранок – та сама сувора краса – сидячи на пеньку трохи вище табора спостерігати як туман пливе крізь дерева, схили гір то зникають то з’являються, тихо, холодно і вогко, але в такі моменти особливо приємно гріє руки кружка з чаєм і , чомусь, самі собою приходять відповіді на питання, які тебе мучать в місті – все бачиш ніби зі сторони – і в Карпатській тиші все так ясно і просто…
Спуск до Козьмещика – там поселились у Пана Степана – людини з невичерпним запасом енергії – саме спілкування з такими людьми – задоволення… є чого в них повчитися…
На наступний день – сходження на Говерлу без наплічників – Карпати дарують нам чудову сонячну погоду – по дорозі об’їдаємось чорницею.
На підході до головного підйому насолоджуємось «ландшафтним дизайном» - каменюки, що заросли мохом, ялівець, різнотрав’я, чорниця, все просто ідеально гармонійно – просто дивись і насолоджуйся… під теплими промінчиками сонечка рослини наповнюють Карпатське повітря своїми ароматами…
На шляху назад – приємні втома і захід сонця, яке вечірнім жовтим промінням по-особливому розфарбовує схили гір, дерева, дорогу – в таборі смачна вечеря, ватра, в ночі- зорі!!!
Останній повний день прогулянка на хребет Кукуль – знов чудова погода, сонечко, тепло…
Дорогою – Карпатська багнюка – спочатку всі намагаються не забруднитись, потім коли добряче заляпались(а це неминуче) – розслабляються і отримують задоволення – дуже весело.
Пологі схили хребта Кукуль вкриті високою травою, чебрецем, м’ятою, чорницею… відкривається чудова панорама Чорногірського хребта – всі сидять і медитують…
На зворотній дорозі – пройшлися стежкою по хребту - зайшли в колибу за молоком та сиром… Тут, далеко від цивілізації відчуваємо гостинність місцевих жителів, бо доводиться вмовляти господиню взяти за молоко більше грошей – вона ж просить смішну ціну…
Величезне дякую інструкторам Андрію і Ігору – за терпіння і турботу, за цікаві розповіді, за підтримку в нелегкі моменти , за почуття гумору, за поради, за відповіді на дурні питання, за сніданки, обіди, вечері, перекуси….
Хлопці, якби не Ви - всім ясно, що ніяких вражень би взагалі не було.
Ви нам подарували 6 фантастичних днів спілкування з Горами – ще раз дякую!!!
Вкотре переконуюсь що мандрувати з Вашим клубом – для мене ідеально – Ваш уявлення поняття «відпочинок», розвиток і випробування себе, простота (нічого зайвого, нічого, що заважає), любов і повага до Рідної Природи – мені дуже близькі, тому вже думаю куди поїхати з Вами наступного разу.
Ну і звичайно - персоналії – дуже рада знов і знов Вас всіх бачити, спілкуватись і вчитись у Вас жити в гармонії з Природою.
До зустрічі…
Оля
тур: До країни гірських озер
дата: 7-10.07.2008
Доброго дня!!!
Я перший раз подорожую із Обласним спортивно-туристський клубом.
Тож перші враження від даного походу.
Відразу ж відчув згуртованість і організованість даного походу. Хоча похід і був досить не складний і тривав лише 4 дні. Інструктори показали високий професіоналізм.
Із погодою можна сказати пощастило. Було зовсім не жарко, можна сказати, що майже весь похід супроводжувався дощем!!!
Особливо хочу відзначити наших інструкторів за вміння готувати.
Взагалі дякую Вам !! Що Ви є і такою справою займаєтесь.
Віталій
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: 21-23.02.2008
Привіт! Похід, як а мене, вдався. Все чудово. Засніжений ліс, сніг по коліно, вітер, неслухняні лижі, масаж лиця снігом. Супер. Мені завжди було цікаво, а як це – йти по коліно в снігу? ЧУДОВО!!!
Але мені здається, що на другий і третій дні ми мало пройшли, не було такого стану ейфорії і приємної втоми. Навантажити нас треба було побільше.
Дякую Андрію і Тані за турботу, і всім за душевну компанію.
Лёля
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: 21-23.02.2008
Похід був класний .
Наступного року піду всі інші лижні походи з вами.
Але при одній умові - якщо будуть нормальні кріплення, не кажучи вже про лижі. І зарезервуйте великі пружини для 45-го розміру.
Після походу всі пальці були покоцані від цих пружин . Це була головна незручність і тому не ризикували з'їжджати з гірки, щоб не падати та не возитися з кріпленнями.
А так організація, їдло і туристична атмосфера були на вищому рівні.
Oleksandr
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: січень 2008 р.
Похід вдався, не дивлячись на те, що дівчат було стільки ж, скільки і хлопців.
На жаль, не стартувало двоє учасників (різке погіршення стану здоровя ще в дорозі).
Весело пройшов різдвяний вечір на Столах. Там ми зустріли київську групу лижників ТК "Університет", яку бачили ще в Ворохті. Виявилось, що київські дівчата пиляти (дрова) вміють не гірше за хлопців.
Також цього разу нам пощастило зустріти колядників з Бистриці. Непогано виряджені, веселі, добряче напідпитку, в міру доброзичливі - вони бешкетували селом вже третій день (на їх думку). Петербурзького гостя правда трохи спантеличили - Лєна волала про допомогу.
Як завжди доречною в кінці була сауна. Тепла нам трохи не вистачало, особливо на початку. Першу ніч (-15) ми ночували в наметах і дехто трохи підмерз.
Геройськи показала себе Лєна: досить довго йшла в зовсім міських черевиках, стійко перенесла простуду, непогано долала спуски та підйоми. А дрів скільки напиляла! Дуже влучно визначили їй слово під час "Репка" - "Прааадвінутая".
Яна передбачливо взяла запасні черевики і калоші, що значно покращило самопочуття Лєни. Певне дався в знаки літній похід в Чорногору. Рисова кутя теж вдалась на славу!
Стійко боролась зі снігом на спусках Наталя. Таку непокору витримав би не кожен. Тепер у нас є багато гарних фото, якими можна пострахати інших бажаючих походити на лижах.
Олексій - приніс нам величезну кількість радості різдвяного вечора. Зайчик був надзвичайним! До зустрічі на ріці.
Велике "дякую" Андрію, Зомбі та Люсі за допомогу. Ви добре знаєте, що я про вас думаю.
Всім дякую за компанію.
Вкотре підтверджується правило: чим важчий похід - тим краща підбирається команда.
Kamyanets
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: січень 2008 р.
Так, похід дійсно вдався. Для мене це був перший похід, в якому були кияни. Тому, окрім гарно проведеного часу, ми, мабуть ще не один раз сходимо кудись разом :D Дуже шкода було, що вже на старті група зменшилася:( Але радує, що це була єдина неприємність, яка сталася під час походу. Все інше було чудово. Мені так і не вдалося приборкати лижі, зате я досхочу вивалялася у снігу, якого в Києві вже кілька років майже немає:( Величезна подяка інструкторам Кам'янцю та Зомбі, Люсі, яка дуже смачно нас годувала і була дуже щедрим завгоспом. Ну і звісно, окрема подяка Андрію - йому доводилося плентатися разом зі мною найбільше. Також подяка і вітання учасникам походу киянам Яні, Олексію та Лєні із Санкт-Петербурга.
Кияни, сподіваюся на зустріч незабаром.
N_ice
тур: Лижний похід в Карпатах
дата: січень 2008 р.
Так, ми теж можемо підтвердити, що похід вдався. Хоч і з деякими втратами. Для нас похід виявися особливо важким. І особливо – перший день, коли прийшлось боротися із розчаруванням, байдужістю та образою на весь світ. Це саме ми – Оксана та В’ячеслав зійшли з маршруту за станом здоров’я. Важко було осмислити цей факт. Єдина думка, що була в голові на той час, як ми взагалі тепер зможемо ходити у гори. Та все ж таки ранок дав сили та нові надії, як для нас, так і для Вас. І ми пішли Вас наздоганяти! Розуміється, що робили це не у прямому значенні цього слова.
Тому цього і наступного дня ходили у гори поблизу Яремчі. Жартували про те, де Ви зараз можете знаходитись, “наздоганяли” Вас.
Дійсно, що у Києві вже другий рік поспіль практично нема снігу. А в горах він є, його там просто не може не бути. І коли в душі народжується радість, коли виникає бажання впасти у сніг, спрямувавши погляд у небо, і лежати аж до поки спина не захолоне, або ще краще – зануритись у нього з головою... Таке дійсно не забувається.
За два дні повзання по горах отримали багато вражень. І у снігу повалялись, і покатались на м’якому місці (яке ще потім довго боліло). Піднімались майже на 1500 м, Вас все-таки не побачили з такої висоти (туман був). Отримали й екстремальні відчуття, коли трохи збились з дороги додому і вночі лізли по ярку з потічком. В такі моменти розумієш для чого колись був куплений добрий ліхтарик, вологостійке взуття та теплий одяг.
Мета була досягнута. Тому скажу так. Привіт групі “А” від групи “Б”, що вийшли з однієї точки, йшли різними маршрутами, але одним шляхом, і 7 січня знову зустрілись в одній точці “Справжнього задоволення від перебування у веселій та надійній компанії, від відчуття зими та радості, від чудових вражень та приємної втоми подорожі”.
Люди, хто ще не поділився враженнями – не баріться. Завжди приємно прочитати.
В'ячеслав та Оксана
тур: Операція Мараморош
дата: літо 2007 р.
Дякуємо за класну мандрівку!
Все було просто чудово! Принаймі для мене подорож перевищила всі мої очікування.
Маршрут цікавий і дуже мальовничий, в міру спортивний. Інструктори справжні профі - зробили наше перебування в горах безпечним, пізнавальним і навіть комфортним :-) Хлопці, було дуже приємно з вами спілкуватися!
Володя - респект. Є чому в тебе повчитися
Андрій - я ще ніколи в поході так не переїдав ;-)
Олег - дякую, що не дав замерзнути Наталі і поділився своєю "шкурою".
Маю велику надію, що ми ще сходимо кудись з вами.
Костя
тур: Операція Мараморош
дата: літо 2007 р.
Хочу подякувати усім за цікаву мандрівку «Мармароськими Альпами», побачене просто перевершило всі мої сподівання та залишило просто незабутнє враження. Велич карпатських гір, чудові краєвиди та свіже гірське повітря, отари овець на полонинах та луна трембіти над околицями так і закарбувались в моїй пам’яті.
Велике спасибі інструкторам (Володі, Андрію та Олегу) за чудово виконану роботу, які вели нас, годували смачною їжею та розважали цікавими та пізнавальними історіями впродовж усього маршруту, хлопці так тримати, ви дійсно професіонали своєї справи.
Сподіваюсь що ми обов’язково зустрінемось у майбутніх спільних подорожах!
Віталій
тур: Операція Мараморош
дата: літо 2007 р.
Мої вітання всім учасникам походу! Втома пройшла і залишилися тільки позитивні враження, а згадати дійсно є про що. Велика подяка Борману, - він, як завжди, молодець, кремінь! З ним ніде не страшно, бо надійний, мов скеля! Взагалі всі турклубівські хлопці заслуговують на компліменти, і як голосувати за когось одного, не знаю:)
ДЯКУЮ за те, що ВИ Є!
Nelly
тур: Карпатський марафон
дата: 21-29.07.2007
Хотів би подякувати усім учасникам походу та перш за все інструктору, Сашкові, який невпинно вів нас вперед, що, врешті-решт, і дозволило зробити похід таким незабутнім. У мене склалося враження, що цей похід є оптимальним з точки зору витраченого часу, адже він охоплює декілька гірських масивів, починаючи з Прикарпаття, плавно переміщуючись в Закарпаття. Але ж похід не одним маршрутом красний: хіба міг він виявитись таким захоплюючим без чудової команди, та ще й з представників України, Росії та Білорусі? Нові друзі, нові враження... В кінці другого післяпоходового робочого дня в офісі з ранку до вечора навпроти комп'ютера мимоволі спадає думка, що хоча б раз на місяць, вибиратись кудись життєво необхідно. Сподіваюся, що контакти, здобуті за час походу не розгубляться, а стежки України ще не раз зведуть з чудовим інструктором Сашком.
До зустрічі.
Сергій
тур: Карпатський марафон
дата: 21-29.07.2007
Думаю, не помилюсь, якщо скажу, що це був один з моїх кращих відпочинків! Я знайшов себе в горах, в поєднанні з природою…все було супер!
А що говорити про компанія, так це взагалі немає слів! Що не людина, то особистість і всі ми настільки різні. Всім дякую за компанія, за підтримку, за згуртованість…і просто за те, що ви були там! ВЕЛИЧЕЗНЕ ЛЮДСЬКЕ ДЯКУЮ!
А згадати день народження, коли в твій намет залітають кульки, чутні приємні слова…потім Говерла, купання в Озері, приємний перехід…
Не сказати, що цей перехід мене змінив, це значить нічого не сказати!
Буду радий підтримати будь-які починання подібного в подальшому!
Caps
