Дністровський квартет

Зустріч на залізничному вокзалі м. Тернопіль о 08:00 ранку.  Як дістатись на тур?

• Інструктор і транспорт чекають на всіх на залізничному вокзалі. Перед виїздом можна забігти у магазин, купити йогурт, бо сніданок-перекус буде через півтори години. Дорогою до річки зупиняємось у місті Бучач. Тут збереглося багато архітектурних об’єктів: міська ратуша, діючий Василіанський монастир, мальовничі руїни замку, що підносяться над річкою Стрипа на кілька десятків метрів. Перекусимо на галявині у не менш мальовничому місці в передмісті Бучача. 

• Біля річки надуваємо катамарани та готуємось до сплаву - все потрібно ретельно герметизувати, щоб не намокло. Як ефективно гребти, причалювати і відчалювати розповість інструктор на вступному інструктажі. Для невміючих плавати видасть жилети.

• Сплав с. Возилів - с. Раківець, 17 км.

• Розпочинаємо сплав із Возилова. На протилежному березі колись було поселення, доказами існування якого залишились лише закинуті сади. На цій ділянці багато безлюдних місць, заліснені береги каньйону закривають вас від зовнішнього світу. На одному з таких схилів заховався неймовірної краси травертиновий водоспад Дівочі сльози. На цій ділянці зупиняємося на обід.

• Річка продовжує утворювати великі петлі, які ще називають луками, від цього походить і назва села Лука, що на Тернопільській стороні. Навпроти Луки на Івано-франкіській стороні розташувалося село Незвисько, яке вважають археологічною скарбницею України багате знахідками часів Трипільської культури (IV-III ст. до н.е).  Закінчуємо сплав поряд із с. Раківець. 

• По закінченні сплаву, розвантажуємо та виносимо судна на берег, розбиваємо намети, збираємо дрова і готуємо вечерю. Поки все буде готово можна покупатися і позасмагати, половити рибу. І десь за дві години на вас чекатиме запашна гаряча вечеря. 
   

• Прокидаємосьі. Робимо руханку та збираємо речі. Поки зберемось якраз підіспіє апетит до ситного сніданку. Залишається дозібрати ще кілька сумок і у путь.

• сплав с. Раківець - с. Копачинці, 15 км

• Поселення Раківець з’явилось неподалік броду - одного із стратегічних на той час місць перетину річки. Розпочнемо цей день із прогулянки до залишків Раківецької фортеці. Для охорони броду у 17 ст. побудували фортецю, тоді навколо неї точилися численні бої. На сьогодні від фортеці залишилась одна вежа та травертинові підвали. Славиться Раківець тим, що тут був священником дід Романа Шухевича, а родина Шухевичів походить із села Тишківці, що в 10 км звідси. Ще тут дуже смачна джерельна вода.
  Продовжимо сплав мальовничими місцями із високими берегами. З деяких берегів осунувся грунт і вони звеличуються червоними скелями просто над річкою. Червоно забарвлені виступи називаються девонськими відслоненнями, що утворилися понад 400 млн років назад, коли тут ще було тепле море. Таких відслонень в межах Дністровського каньйону досить багато, та в деяких місцях їх видно особливо добре. Шари породи утворюють смугасту червону стіну під певним кутом до річки, так, що здається наче пливеш під гору.
  Обідаємо під час сплаву.
  Пропливаємо неподалік села Уніж, тут не так давно почали проводити щорічні фестивалі, з річки проглядається сцена. 
  Далі маршрут проходить по найменш заселеній ділянці Дністровського каньйону. На схилах каньйону збереглися неторкані праліси з унікальними рослинами. Тиша і спокій супроводжуються польотами чапель та плюскотом весел. Купання та засмагання - сьогодні можна добряче розслабитися.

• причалюємо, розкладаємо табір та готуємось до смачної вечері

• прокидаємось від сніданкових ароматів. Пакування вже забирає значно менше часу, все вже має своє місце. Після сніданку відчалюємо. 

• сплав с. Копачинці - с. Шутроминці, 18 км

• Сьогодні програма буде комбінованою, ми не тільки сплавлятимемось, але й підкоримо Червону гору, що біля села Берем'яни. Це найвища точка Дністровського каньйону, має 156 метрів над поверхнею води та 360 метрів над рівнем моря. Особливість гори в тому, що навіть у найлютіші зими сніг не затримується тут більше одного-двох днів: недарма цю місцину місцеві жителі називають "дністровськими субтропіками". Про цю гору в народі складено не одну легенду.
  Далі на шляху цікаве село Хмелева, що розкинулося по обидва боки Дністра, при тому що тут немає мосту. Місцеві мешканці використовують деревяні довбані  човники і так "плавають в гості" по неділях і на свята. У Хмелевій є магазин, тож можна підкупити трохи продуктів. Неподалік Хмелевої збереглося кілька ДОТів ("долговременная огневая точка") - бетонні схованки, місцеві кажуть, тут проходила ціла лінія із понад десятка таких укріплень за часів першої та другої світових воєн.
  Обідаємо під час сплаву.
  Закінчуємо сплав біля села Шутроминці, що своєю назвою завдячує сімї Шутерманів, що на початку 20 ст мали великий млин та хороше господарство над Дністром, але під час великої повіні, все господарство, а також всю родину безслідно змило. Сьогодні залишились лиш поодинокі плодові дерева та кущі.
  Тут через Дністер проходить газопровід Уренгой-Помари-Ужгород.

• чалимось, ставимо намети, збираємо дрова, аличу та черешні, запашні трави, граємо у фрісбі і волейбол, готуємо останню вечерю та палимо останню ватру

• вранці зустрічаємо сонце і купаємось (хто не проспить), пакуємось і снідаємо

• Спершу йдемо на прогулянку до печери Відлюдника у Литячах. Подорож триває близько 2,5-3 годин, під час неї ми побачимо неймовірні краєвиди на річку і острівки Інь і Янь, залізимо у грот монаха, такі гроти були поширеним місцем усамітнення монахів ще досить недавно, кажуть останній такий відлюдник помер у 20 ст. Існує ряд легенд про ці місця, одна з них розповідає про нерозділене кохання, через яке молодий юнак вибрав життя самотника. Поряд із печерою витікає цілюще джерело із мертвою та живою водою. Мертва вода відбирає хвороби, жива вода дає сил та наснаги. Глибше у селі збереглися два цікавих дуба. Один - гостропірамідальний із давніх колекцій колишніх господарів-магнатів привезений із "теплих країв". Інший дуб велетенський і старий, колись на ньому повішали ікону, яка повністю обросла корою і опинилась всередині дерева, тепер на ньому висить нова ікона.  

• сплав с. Шутроминці - с. Устечко, 8 км

• Сплав сьогодні заключний недовгий, до трьох годин. Будемо пропливати біля зруйнованого мосту. Тут колись проходила основна дорога та під час обох воєн його підривали і в кінці 20 ст побудували новий заввишки понад 40 метрів, його ми побачимо вже з дороги. Закінчуємо сплав біля села Устечко. Назва його походить від того, що тут впадає у Дністер річка Джурин, на якій, до речі, знаходиться Джуринський водоспад, його ми побачимо пізніше. В Устечку зберігся старий костел, на якому досі видно сліди обстрілу за часів ІІ св.війни. Обідаємо, збираємося та виїжджаємо.

• За півгодини ми підїжджаємо до урочища Червоне. З вершини урочища відкривається чудовий краєвид на пагорб із руїнами Червоноградського замку і костелу. Ще у середині 20 ст. тут проживали люди. Неподалік від руїн чути грім потужного Джуринського водоспаду. За легендою, під час осади замку татари перебили кряж і пустили річку Джурин водоспадом вниз, тим самим осушивши природну перешкоду навколо замку. Сьогодні це популярне місце відпочинку, багато туристів приїжджають сюди, щоб окунутися і отримати природний "гідромасаж".

• Закінчується наша мандріка у м. Чортків. Тут варто витратити годинку, щоб прогулятися середмістям, де знаходяться дві унікальні деревяні церкви 17-18 ст., монументальний костел 20 ст., кілька новітніх і дуже красиво оформлених церков і руїни потужного замку-пентагону. У місті є досить багато кафе і ресторанів, де можна смачно повечеряти. Залізничний вокзал знаходиться дещо в стороні від центру, тож плануйте перехід від центру тривалістю близько 15-20 хвилин. Можна без проблем зловити таксі.

Зворотнє відправлення потрібно планувати з Чорткова після 18:00. Виїзд додому. Як виїхати додому?