Історія відкриття печери Вертеба і знахідки у ній

У 1822 р. у німецькому виданні "Miscellen" N 60 (10) зафіксовано перші дані про відкриття печери у селі Більче-Золоте (сучасна назва Вертеба, автор невідомий, стаття підписана літерою "Д". Стаття інформує, що печеру відткрив Ян Хмелецький - володар села Більче. Він знайшов у печері кістки людей та тварин, побутову кераміку, монети Римської імперії часів Гонорія й Адріана тощо. Науковий опис знахідок зберігається в музеї археології Яґелонського університету (колишня Краківська академія). У тому ж виданні того ж року Олександр Завадський присвятив ще одну розвідку більченьській печері.

У 1844 р. у книзі "Прогулянка по Поділлю" археолог Кіркор згадує про печеру поблизу села Сапогів над р. Циганкою та більченську печеру над Серетом. Розповідаючи про останню, він повідомляє: "Вхід в печеру - в полі, низький, так що на колінах кроків десять повзти треба. Потім входимо в салони і коридори справжнього лабіринту, тож йти без шпагата вглиб небезпечно. Печера має гіпсові стіни, вкриті сталактитами 2 м 70 см. Хоча Кіркор з Козибродським півтори години рухалися вглиб - границі печери не досягли".
1862 р. - журнал "Время" містить замітку "Спогади про А. Потоцького", в якій описано факт задушення людей татарами, що сховались у печері в Більче, хоча рік не вказаний.
1878 р. - про більченську печеру згадано у книзі Грушецького "Про печери від Карпат до Балтики".
1879 р. - побачила світ робота Кіркора з археологічним дослідженням у Більче (Вертеба) у "Збірнику вісток по антропології країни".
1891 р. - член антропологічної комісії Краківської академії наук Г. Оссовський почав археологічні розкопки у Вертебі. У звіті про третю мандрівку Галичиною у 1891 р. він пише: "За ініціативою та за рахунок Адама Сапіги - члена антропологічної комісії Академії наук - розпочаті дослідження недоступної раніше для цих цілей відомої в Більче-Золотому печери Вертеба, чому значну частину часу в цей раз посвящаю... Що стосується результатів дослідження печери Вертеба, через велику кількість та різноманітність знайдених при розкопках предметів, потрібний окремий повний опис з багаточисельними планами та малюнками знахідок. Це повинно складати окрему статтю. У тому ж виданні Г. Оссовський публікує статтю "Звіт про четверту палео-етнографічну подорож по Галичині в 1892 р.", у котрій вказує на необхідність організувати "...подальші дослідження печери Вертеба, описи яких потребують окремого місця..."
При розкопках Г. Оссовський знайшов у вхідній частині печери на глибині 2 м залишки великого кострища, а навколо нього - засоби праці (кремнієві сокири, долота, скребки, ножі), а також кістки оленів, ведмедів, диких кабанів. Там же знайдений посуд: глиняні миски, глечики, вкриті криволінійним або спіральним орнаментом. На посуді зустрічаються зображення оленів. Цікаві прикраси - підвіски у вигляді голови бика, намиста з кісток.
Знайдені керамічні скульптурки жінок (палеовенери) і одна скульптурка чоловіка. В одному з віддаленних залів печери у 1890 р. знайдено під плитовим завалом чоловіче захоронення - 25 кістяків, де знаходився також посуд культового призначення. На думку Г. Оссовського, наприкінці кам'яного - на початку бронзового століття печера була культовим місцем. У 1918 р. Б. Януш у книзі "Археологічні пам'ятки Західної Галичини" вказує, що археологи зібрали і відправили у Краківську Академію близько сорока ящиків різноманітних знахідок, і називає печеру "Наддністрянською Помпеєю". Під час робіт у Вертебі Г. Оссовський склав її перший план.
1898-1901 рр. - В. Деметрикович продовжує археологічні дослідження Вертеби.
1957 р. - видана робота вчителя Більче-Золотецької середньої школи про печеру Вертеба.
1963 р. - 7-а експедиція клубу "Поділля". Проведена розвідка і стартувала топозйомка печери.

1964 р. - 9-а експедиція. Проведено і закінчено перше повне прохождення і топозйомка Вертеби. Її загальна довжина - 7,820 км.