Тиждень у каньйоні

Зустріч на залізничному вокзалі м. Тернопіль о 08:00 ранку. Як приїхати на тур?

• Інструктор і транспорт чекають на всіх на залізничному вокзалі. Перед виїздом можна забігти у магазин, купити йогурт, бо сніданок-перекус буде через півтори години. Дорогою до річки зупиняємось у місті Бучач. Це містечко розбудовувалось за часів Потоцьких, тож тут збереглося багато архітектурних об’єктів: міська ратуша, визнана зразком українського бароко, діючий Василіанський монастир, де збирався тимчасовий уряд у 1918 році,  собор Успіння Пресвятої Богородиці  –  усипальниця Потоцьких,  мальовничі руїни замку, що підносяться над річкою Стрипа на кілька десятків метрів. Перекусимо на галявині у не менш мальовничому місці в передмісті Бучача.  А ще за годину будемо вже біля річки.

• прибувши до місця початку сплаву у вас одразу з'явиться багато справ: перш за все відібрати посуд для обіду (на обід у нас каша з мясом і овочі, тому знадобляться і миска і все решта), далі  зорієнтуватися у власних речах, відібрати найнеобхідніше, а решту надійно спакувати, щоб не випало і не намокло. Речі готові. Займаємо місця на суднах, інструктор-капітан на кожному судні ознайомить вас із технікою греблі, розкаже як причалювати і відчалювати. По готовності забігаємо у воду по кісточки і штовхаємо судно. Все... Тепер суцільний відпочинок. Навколо пропливають дивовижні краєвиди Дністровського каньйону, а гребля надає відпочинку оздоровчого характеру.

• сплав р. Золота Липа - с. Будзин, 19 км

• Сплав розпочинається недалеко від місця впадіння річки Золота Липа у Дністер. За кілька десятків метрів ми пропливаємо під мостом через Дністер, цей міст побудували в кінці 19 ст. на кошти графа Бадені власника маєтку у Коропці. Унікальний він тим, що це один із останніх клепаних мостів на сьогодні. За мостом відкривається початок краєвидів на Дністровський каньйон - починають підійматися то правий, то лівий берег.

• Тут зупиняється час і приходить спокій у думки - безлюдний мальовничий краєвид, спокійна течія, тихоплинний рух катамарана - час для медитацій.

• Після греблі апетит просинається передчасно, тож невдовзі медитацію перериваємо на смачний обід. 

• Ще кілька годин сплаву та купання і в далині видніється великий поворот із високим правим берегом - це місце нашої стоянки.  

• Причалюємо, виносимо речі та судна, розставляємо намети, збираємо дрова. Допоки буде готова вечеря можна пограти волейбол, покупатися, тісніше поспілкуватися із кіньми та коровами, яких багато на цьому величезному лузі. Після смачної вечері палимо вогнище і пізнаємо одне-одного. 

• Вранці просинаємось під шурхіт кінських копит, коні йдуть на водопій. Ранкове плавання і руханка, снідаємо.

• Сьогодні день ми розпочнемо із прогулянки до верхівки каньйону, тривалістю 2-3 години. Спершу проходимо велетенський луг, де пасуться коні та корови. Далі стежка ховається у затишний та прохолодний ліс і починає звивисто підійматися по схилу аж до самої вершини каньйону. На найвищому місці тут встановлена капличка і хрест на честь загиблих воїнів УПА. Їх криївку можна побачити неподалік від каплички на схилі, також тут є грот, де за легендою мала бути давня капличка. Загалом, ця місцина багата пустотами, тут велись і тривають розкопки доісторичних поселень. За півкілометра від каплички вглиб лісу є печера Під Думкою. Тут були знайдені археологічні залишки і кістки прадавніх тварин. Найбільше вражає велетенський грот, який закінчується невеликим входом до печери.

• Повертаємось до нашого табору, збираємось і відчалюємо.

• сплав с. Горигляди - с. Космирин, 17 км

• Річка в цьому місці утворює велику дугу, що формує потужні повітряні потоки. Інколи тут літають на парапланах. За дві години догрібаємо до містечка Коропець, названого так через велику кількість коропів які раніше можна було тут впіймати. У Коропці йдемо на огляд колишнього літнього палацу родини австрійського прем'єрміністра 19 ст. Родина Бадені славилась своїм багатством, володіла прилеглими землями. Резиденція колись була другою за красою після цісарської. Цей палац захоплює і сьогодні, збереглося зовнішнє оформлення та ліпнина. В середині приміщення закрите.

• Обідаємо на березі.

• Сплав продовжується і попереду ще дві зупинки із оглядом унікальних травертинових утворень. Одне з них це грот біля села Стінка, де були знайдені свідчення перебування тут монахів відлюдників і використання цього гроту як святилища. Травертиновий водоспад у Космирині відновить сили втомлених подорожувальників.

• чалка, встановлення табору, вільний час, вечеря

• вранці купаємось і збираємось. Сніданок вже готовий - в нас сьогодні довгий день.

• сплав с. Космирин - с. Раківець, 36 км

• Відчалюємо і вже за кілька сот метрів бачимо капличку (маленьку церкву) на вершині каньйону, ще проглядаються хати села Долина. Загалом, ця місцина зветься Данчиця, тут річка робить велику петлю навколо села і омиває його з двох боків. Через це в урочищі є цікавий звичай - на Великдень люди виходять на вершину каньйону і намагаються побачити Дністер одразу з двох сторін вершини, кажуть тоді не будуть хворіти очі.

• За кілька поворотів допливаємо до с. Возилова, що зветься так від того, що тут в 14-15 століттях возили воду в інші села. Також в цьому селі існує легенда про дуже сильного хлопця Клепея, який вбив тут турецького командувача, яким виявилась жінка. Ще одна бувальщина розповідає вже про часи УПА, як радянські війська тут намагалися зловити останнього вояку та на лови притягнути 700 солдат та 70 танків і все одно ім не вдалося взяти його живим. Тут є гарна заводь зручна для купання.
  На протилежному березі колись було поселення, доказами існування якого залишились лише закинуті сади - черешні, вишні, морва та яблука. В час черешневого врожаю, тут можна зависнути на гілці і на півгодини ).

• На цій ділянці багато безлюдних місць, заліснені береги каньйону закривають вас від зовнішнього світу. На одному з таких схилів заховався неймовірної краси травертиновий водоспад Дівочі сльози. Закам'янілий мох утворює масивну шапку, з  якої наче з лійки, стікають кришталево прозорі холодні краплі. Навпроти водоспаду зберігся памятний хрест, про те що тут проводився один з перших пластових водних таборів за участі Романа Шухевича.
  Тут зупиняємося на обід.

• Річка продовжує утворювати великі петлі, які ще називають луками, від цього походить і назва села Лука, що на Тернопільській стороні. Тут знаходиться один з трьох мостів на сплавній ділянці (250 км). Колись замість мосту працювала паромна переправа, від якої залишились масивні опори. 
  Навпроти Луки на Івано-франкіській стороні розташувалося село Незвисько, яке вважають археологічною скарбницею України багате знахідками часів Трипільської культури (IV-III ст. до н.е). Існує також багато легенд про заховані неподалік скарби і унікальний підземний потік, який поки ніхто не знайшов.

• Закінчуємо сплав поряд із с.Раківець. 

• По закінченні сплаву, розвантажуємо та виносимо судна на берег, розбиваємо намети, збираємо дрова і готуємо вечерю. Поки все буде готово можна кокупатися і позасмагати, половити рибу. І десь за дві години на вас чекатиме запашна гаряча вечеря. 
  Закінчити десь можна веселими іграми та бесідами біля вечірньої ватри.

• Прокидаємось о 8 годині. Робимо руханку та збираємо речі. Поки зберемось якраз підіспіє апетит до ситного сніданку. Залишається дозібрати ще кілька сумок і у путь.

• сплав с. Раківець - с. Шутроминці, 35 км

• Поселення Раківець з’явилось неподалік броду - одного із стратегічних на той час місць перетину річки. Розпочнемо цей день із прогулянки до залишків Раківецької фортеці. Для охорони броду у 17 ст. побудували фортецю, тоді навколо неї точилися численні бої. На сьогодні від фортеці залишилась одна вежа та травертинові підвали. Славиться Раківець тим, що тут був священником дід Романа Шухевича, а родина Шухевичів походить із села Тишківці, що в 10 км звідси. Ще тут дуже смачна джерельна вода.

• Продовжимо сплав мальовничими місцями із високими берегами. З деяких берегів осунувся грунт і вони звеличуються червоними скелями просто над річкою. Червоно забарвлені виступи називаються девонськими відслоненнями, що утворилися понад 400 млн років назад, коли тут ще було тепле море. Таких відслонень в межах Дністровського каньйону досить багато, та в деяких місцях їх видно особливо добре. Шари породи утворюють смугасту червону стіну під певним кутом до річки, так, що здається наче пливеш під гору.

  Обідаємо під час сплаву.
• Після обіду ми підкоримо Червону гору, що біля села Берем'яни. Це найвища точка Дністровського каньйону, має 156 метрів над поверхнею води та 360 метрів над рівнем моря. Особливість гори в тому, що навіть у найлютіші зими сніг не затримується тут більше одного-двох днів: недарма цю місцину місцеві жителі називають "дністровськими субтропіками". Про цю гору в народі складено не одну легенду.

• Далі на шляху цікаве село Хмелева, що розкинулося по обидва боки Дністра, при тому що тут немає мосту. Місцеві мешканці використовують деревяні довбані  човники і так "плавають в гості" по неділях і на свята. У Хмелевій є магазин, тож можна підкупити трохи продуктів. Неподалік Хмелевої збереглося кілька ДОТів ("долговременная огневая точка") - бетонні схованки, місцеві кажуть, тут проходила ціла лінія із понад десятка таких укріплень за часів першої та другої світових воєн.
  Обідаємо під час сплаву.
  Закінчуємо сплав біля села Шутроминці, що своєю назвою завдячує сімї Шутерманів, що на початку 20 ст мали великий млин та хороше господарство над Дністром, але під час великої повіні, вся господарство а також всю родину безслідно змило. Сьогодні залишились лиш поодинокі плодові дерева та кущі.
  Тут через Дністре проходить газопровід Уренгой-Помари-Ужгород.

• чалимось, ставимо намети, збираємо дрова, аличу та черешні, запашні трави, граємо у фрісбі і волейбол, готуємо вечерю та палимо ватру

• Цей день ми називаємо дньовка. Тобто ми не будемо сплавлятися, а залишимось на місці цілий день. Це день відновлення сил, можна довше поспати і трохи пізніше поснідати і не збирати намети! Але не будемо дуже затримуватися, на сьогодні ми запланували пішохідну прогулянку практично на весь день.У таборі залишиться помічник інструктора, а всі бажаючи вирушають у дорогу.

• Пішохідна прогулянка до Джуринського (Червоноградського) водоспаду.
  Спершу наш шлях пройде через печеру Відлюдника у Литячах. Тут ми побачимо неймовірні краєвиди на річку і острівки Інь і Янь, залізимо у грот монаха, такі гроти були поширеним місцем усамітнення монахів ще досить недавно, кажуть останній такий відлюдник помер у 20 ст. Існує ряд легенд про ці місця, одна з них розповідає про нерозділене кохання, через яке молодий юнак вибрав життя самотника. Поряд із печерою витікає цілюще джерело із мертвою та живою водою. Мертва вода відбирає хвороби, жива вода дає сил та наснаги. Глибше у селі збереглися два цікавих дуба. Один - гостропірамідальний із давніх колекцій колишніх господарів-магнатів привезений із "теплих країв". Інший дуб велетенський і старий, колись на ньому повішали ікону, яка повністю обросла корою і опинилась всередині дерева, тепер на ньому висить нова ікона.   

• Далі ми пройдемо заказною територією Шутроминська діброва - це великий ліс в якому росте багато дубів, вік деяких з них перевищує 200-250 років. За лісом відкриється черешнева алея - в час врожаю тут можна затриматися і на довше - стиглі майже чорні черешні можна зривати цілими жменями - все це росте просто таки по-при дорогу (з мінімальним транспортним потоком - 1 машина за годину).

• Після 1-1,5 години походу ми дійдемо до урочища Червоне. З вершини урочища відкривається чудовий краєвид на пагорб із руїнами Червоноградського замку і костелу. Ще у середині 20 ст. тут проживали люди. Неподалік від руїн чути грім потужного Джуринського водоспаду. За легендою, під час осади замку татари перебили кряж і пустили річку Джурин водоспадом вниз, тим самим осушивши природну перешкоду навколо замку. Сьогодні це популярне місце відпочинку, багато туристів приїжджають сюди, щоб окунутися і отримати природний "гідромасаж".

• Після купання дорога назад буде значно легшою і всі задоволені і голодні дійдуть до табору як раз на вечерю.
  По вечері ділимось враженнями і засинаємо під шум Дністра.

• піднімаємось, збираємось та снідаємо.

• сплав с. Шутроминці - с. Передівання, 20 км

• Відчаліємо від вже наче рідного місця. Будемо пропливати біля зруйнованого мосту. Тут колись проходила основна дорога та під час обох воєн його підривали і в кінці 20 ст побудували новий заввишки понад 40 метрів, його ми пропливатимемо одразу за селом Устечко. Назва села походить від того, що тут впадає (місце впадіння називається "устя") у Дністер річка Джурин, на якій, до речі, знаходиться Джуринський водоспад, який ми відвідали вчора. В Устечку зберігся старий костел, на якому досі видно сліди обстрілу за часів ІІ св.війни.

• Сплав проходить по-при високі стіни каньйону, тут особливо уважним оком можна розрізнити ряд відслонень, цього разу їх відносять до силурійського періоду - вони більш сірі і в них де-не-де можна знайти закамянілі рештки дрібних молюсків. Далі наближаємось до місць особливо облюбованими сірими чаплями, тут встановлено орнітологічний (тобто плашиний) заказник. Чаплі тут збираються на деревах як іграшки на ялинках іноді по кілька десятків особин.

• На одному зі схилів заховався останній наш водоспадик. Має він свою особливу принаду, не схожий на інші, бо утворює три дуже гладкі каскади, по яких майже не видно як сочиться прозора вода. В цій місцині багато говорять про цілючі властивості води для очей, так неподаляк у вербах виходить ледь помітний струмочок з джерельною  водою, а перед самими Заліщиками зведена ціла композиція з каменю звідки витікає така вода.

• стаємо на останню ночівлю, вечеряємо, палимо вогнище і востаннє граємо у мафію

• пробудження і зарядка дадуть наснаги на сьогоднішній довгий день. Збираємось і снідаємо.

• сплав с. Передівання - с. Заліщики, 15 км

• Наш сплав підходить до завершення, сьогодні треба вволю накупатися і зробити все, що ще не встигли - обмінятися контактами, домовитись про подальші зустрічі, зробити групові класні фотки на фоні неймовірної краси. Каньйон, річка, ліс та луги - все це прощається з вами до нових зустрічей...
  Ще кілька годин і ми підпливаємо до міста Заліщики. Тут на березі ми розбираємо речі, обідаємо і йдемо на ще одну заклюяну екскурсію:

• Прогулянка до вершини каньйону з оглядом панорами на «Заліщицький півострів»
  Заліщики славляться незвичним для регіону кліматом, тут в 19 ст. діяли кліматичні курорти і до сьогодні у парку маєтку Бруніцьких збереглись такі  рідкісні дерева як софора японська, гінкго трилопатеве, бундук канадський. Містечко було розташоване на кордоні колишніх імперій і саме тут відбувалися стратегічні баталії із форсування Дністра, підриву мостів зі  знищенням цілих ешелонів з в’язнями. Є тут і природні пам’ятки -  нижньодевонські відклади вапняків та аргілітів, що представляють особливу цікавість для науковців.

Зворотнє відправлення потрібно планувати із Заліщиків після 18:00 потягом. Виїзд додому.  Як виїхати додому?