Українські Карпати: Сколівські Бескиди
Назва "Карпати" походить від албанського "karpe" (камінь), а дакійське могло означати "гора". Давнє польське слово "karpa" означає "значні нерівності", "підводне каміння", "великі стовбури або коріння". Від можливого дакійського значення - "гори", може походити назва народу - "карпи" - "ті, хто живуть в горах", які населяли Карпати за часів Римської імперії.
 |
 |
 |
Карпати - гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина - 430 км. Карпати - один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем.
Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких - Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат - 800 - 1200 м, найбільша висота - 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні - гора Говерла (2061 м).
Українські Карпати - частина гірської системи Карпат на Заході України. Довжина їх від верхів`їв Сану до витоків Сучави становить 280 км, ширина - понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. кв. км. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з північного заходу на південний схід.
Низькогір'я і середньогір'я Карпат представлено гірськими масивами Східних Бескид, Горган і Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогір'я й уголовини Вододільно-Верховинської області. Тільки за ними випливає масивний орографічний стержень Полонино-Чорногірських Карпат. Ще далі до південного заходу зберігся древній Рахівсько-Чивчинський кристалічний масив.
У Карпатах відбуається чимало фестивалів та колоритних культурних акцій. Приміром, фестиваль "Гуцульська бринза" у Рахові. Такої кількості бринзи, цимбал, килимів, ліжників в одному місці ви більш ніде не побачите. Господарі і господині у строях, кожне село у своєму. Тут і танцюють, і співають, і годують, і грають, що є духу. Вас здивують приватні музеї Карпат: Музей старожитностей Романа Кумлика у Верховині з чудовим гідом-господарем, котрий не тільки потішить незвичайними історіями, а й заграє на давніх гуцульських інструментах.
Дізнайтесь більше про фестивалі та музеї у Карпатах:
Трембіти кличуть, бринза чекає!
Карпатське диво, або Хто-хто біля Черемоша живе...
Про мандрівку в Карпати й на фестиваль "Гуцульська бринза" (вересень, 2005)
Дещо про сир і полонини
Сколівські Бескиди
Бескиди поділяються на: Бескиди Західні і Бескиди Східні. Східні Бескиди розташовані на території Львівської області. Це система паралельних хребтів, Які розчленовані широкими долинами рік (Дністра, Стрию та Опору) і улоговинами. Переважають букові ліси та луки. Східні Бескиди поділяються ще на: Верхньодністровські Бескиди та Сколівські Бескиди. А загалом, це район туризму і курортів ("Трускавець" та "Східниця"). Є поклади нафти, кам’яної солі, джерела мінеральних вод. У Верхньодністровських Бескидах переважає низькогірний рельєф, який розчленований притоками річок Дністра, Стрия тощо. Вкриті мішаними лісами. Частина Східних Бескид у межиріччі річок Стрию і Опору у межах Львівської та Івано-Франківської областей називається Сколівськими Бескидами. Як і всі Бескиди, мають паралельні асиметричні хребти із такими вершинами, як: Парашка, Високий Верх, Магура тощо. Домінуючими видами у рослинному світі є смерека, луки (субальпійські луки).
«Сколівські Бескиди» - національний природний парк, розташований в південній частині Львівської області України. Парк охоплює басейни річок Стрий та Опір і займає площу 35 261 га, з яких 24 639,3 передані парку в постійне користування.
Розташований він у межах гірського масиву Східних Бескидів, які є частиною витягнутого вздовж головної осі Українських Карпат одного із пасом цих гір - Зовнішніх, або Скибових Карпат. Власне, до Східних Бескидів входять гірські ландшафти Верхньодністровських і Сколівських Бескидів. На території останніх розміщено національний парк. Найвищою його гірською вершиною є гора Парашка (1268 м).
Царство казки й краси
Вишукана естетична цінність бескидських ландшафтів, етнографічна специфіка бойківського краю, гостинність місцевих жителів забезпечують високий рекреаційний потенціал парку. Вікові величні ліси, безмежні панорами гір на тлі неба, численні гірські потоки прозорої води, напоєне медовими пахощами квітів повітря і цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини приваблюють, зачаровують і дають відпочинок. Це — край талановитих народних умільців, самобутні вироби яких (різьблені дерев'яні речі, вишивки, килими, намиста, кераміка) цінуються далеко за межами Карпат.
Парк приваблює гомінкими гірськими потоками, галасливими водоспадами річки Кам'янки. Відомий також водоспад Гуркало на Малій Річці біля с. Корчин. Перекати трапляються на всіх потоках і річках парку, але особливо мальовничі вони на р. Рибник Майданський, Павловому й Чудиловому потоках.
Цікава будова земної поверхні Сколівських Бескидів, асиметричні геологічні складки-луски (хребти) тут ніби скиби на зораному полі налягають одна на одну, створюючи своєрідний скибовий рельєф (Орівська скиба). У місцях виходу пісковиків поширені скельні утворення, взяті під охорону як геологічні пам'ятки природи. Зсув-урвище на схилі долини р. Рибник Майданський - цікавий пізнавальний об'єкт. Загалом у Бескидах гірські хребти зазвичай мають широкі лагідні гребені. Вершини заокруглені, схили відносно похилі й м'які, що пояснюється мінералогічним складом гірських порід - вони легко піддаються фізичному вивітрюванню. Все це сприяє доступності та зручності Бескидів у їх рекреаційному освоєнні. Особливо зручні гірські схили для гірськолижного туризму (відпочинкового, сімейного).
Класичним прикладом у цьому є гора Тростян, підніжжя якої знаходиться за 2 км від смт Славське Сколівського району. Саме Славське розташоване у живописній долині річок Опір і Славської. Все це у мальовничих Бескидах, недалеко (25 км) до національного природного парку "Сколівські Бескиди".
Гора Тростян - центр гірськолижного спорту і туризму. З висотою 1300 м вона не може змагатися, по довжині гірськолижних трас - із Альпами, але добре витримує конкуренцію за складністю спуску. Так, найважчим є стрімкий центральний схил, який дарує захопливі хвилини спортивних випробувань тим, хто насмілиться спуститись по ньому.
Гора Парашка
Назву гори Парашки пов’язують з ім'ям дочки князя Святослава, яка хотіла втекти від убивць Святополка і сховалась на вершині гори біля Сколього. Однак і там не минула її смерть: дівчина загинула від меча, а народ назвав гору її ім'ям - Парашка.
Гора Парашка є найпопулярнішою височиною серед туристів – звідси можна побачити мальовничі краєвиди, які вражають своєю красою. Геологічні породи, якими складена гора, - м'які, легко піддаються вивітрюванню, тому вершина має заокруглену форму. У Бескидах зустрічаються кам'яні розсипи, стрімкі урвисті скелі - "греготи", "бескиди" (форми так званого гольцевого скульптурного рельєфу).
Назву гір "Бескиди" дехто пов'язує з племенем якихось "бессів", що жили тут, або, за іншою версією, з грецьким словом, що означає "пасовисько, полонина". Можливо, вірогідніше друге... Втім, Бескиди споконвіку були прабатьківщиною української народності - бойків.
І флора, і фауна
...Ранньої весни з-під снігу з'являються суцільні фіолетові килими з квітів шафрана Гейфеля, трохи пізніше зацвітають підсніжник білосніжний чи звичайний, білоцвіт весняний... У травні в Бескидах цвітуть орхідеї - билинець довгорогий, чи комарниковий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий. Наприкінці весни зацвітає цибуля ведмежа (черемша), тендітна і приваблива лунарія оживаюча зі світло-ліловими, білими або фіолетовими квіточками, а також отруйна (!), з родини пасльонових, скополія карніолійська.
Улітку зір милує арніка гірська, астранція велика, любка дволиста, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті... У темнохвойних лісах росте баранець звичайний. Восени на луках з'являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього... всі ці рослини занесено до Червоної книги.
Різноманітний і видовий склад фауни. Тут можна натрапити на оленя благородного, кабана дикого, куниць - лісову і кам'яну, ведмедя бурого (у межах національного парку їх аж 24). Із рідкісних видів водиться борсук, горностай, кіт лісовий, рись (виявлено 19 особин). З Біловезької Пущі сюди завезено зубрів, які добре прижилися і дають потомство.
На околицях парку розташовано традиційні курортні місцевості - Східниця, Сколе, Славське. Особливе значення має суміжне смт Східниця, де знаходиться всеукраїнська дитяча оздоровниця — курорт "Східниця" з великими запасами мінеральних вод типу "Нафтуся". Крім того, на території парку налічується до 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії.
Археологи свідчать...
Для науково-пізнавального туризму інтерес становить городище давньоруського літописного міста-фортеці Тустань (X - XIII cт.) на Урицьких скелях (Підгородцівське лісництво), що й нині вражають своєю суворістю і непідступністю.
Тустань - княж-град, наскельне місто-фортеця, яке існувало впродовж півтисячі років (ІХ -ХІІІ ст.).
У ХІІІ ст. через нього проходив історичний шовковий трансконтинентальний шлях - з Китаю в Португалію. Чому? Тустань була одним з основних пунктів торгівлі галицькою сіллю (мінерал galit - кам'яна сіль - від того й топонім західноукраїнського краю "Галичина"). Історичні (писемні) та археологічні дані свідчать - Тустань була митницею.
Одним із найцікавіших об'єктів Сколівських Бескидів є долина правого допливу річки Опір - річка Кам'янка. Спершу на мості через Опір відкривається чудова панорама річкової долини. Прямуючи вздовж Кам'янки, виходимо до мальовничого водоспаду. Вище по руслу є ще кілька водограїв. На лівому березі річки - дикі прямовисні скелі, за які чіпляються ялиці та смереки. Все це справляє незабутнє враження, налаштовує на життєвий динамізм, поетичне піднесення та роздуми про земне буття.
Приблизно за півкілометра від водоспаду по стрімкому схилу стежка підіймається до унікального для національного парку природоохоронного об'єкта - Журавлиного урочища. Тут на бідному на підземне живлення глибокому торфовищі росте тайговий мешканець - "північний виноград" - журавлина болотна. В урочищі знаходиться озеро Журавлине (місцева назва - Мертве озеро).
За статтею Володимира ГЕТЬМАНА
