Українські Карпати: Ґорґани
Назва "Карпати" походить від албанського "karpe" (камінь), а дакійське могло означати "гора". Давнє польське слово "karpa" означає "значні нерівності", "підводне каміння", "великі стовбури або коріння". Від можливого дакійського значення - "гори", може походити назва народу - "карпи" - "ті, хто живуть в горах", які населяли Карпати за часів Римської імперії.
 |
 |
 |
Карпати - гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина - 430 км. Карпати - один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем.
Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких - Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат - 800 - 1200 м, найбільша висота - 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні - гора Говерла (2061 м).
Українські Карпати - частина гірської системи Карпат на Заході України. Довжина їх від верхів`їв Сану до витоків Сучави становить 280 км, ширина - понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. кв. км. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з північного заходу на південний схід.
Низькогір'я і середньогір'я Карпат представлено гірськими масивами Східних Бескид, Горган і Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогір'я й уголовини Вододільно-Верховинської області. Тільки за ними випливає масивний орографічний стержень Полонино-Чорногірських Карпат. Ще далі до південного заходу зберігся древній Рахівсько-Чивчинський кристалічний масив.
У Карпатах відбуається чимало фестивалів та колоритних культурних акцій. Приміром, фестиваль "Гуцульська бринза" у Рахові. Такої кількості бринзи, цимбал, килимів, ліжників в одному місці ви більш ніде не побачите. Господарі і господині у строях, кожне село у своєму. Тут і танцюють, і співають, і годують, і грають, що є духу. Вас здивують приватні музеї Карпат: Музей старожитностей Романа Кумлика у Верховині з чудовим гідом-господарем, котрий не тільки потішить незвичайними історіями, а й заграє на давніх гуцульських інструментах.
Дізнайтесь більше про фестивалі та музеї у Карпатах:
Трембіти кличуть, бринза чекає!
Карпатське диво, або Хто-хто біля Черемоша живе...
Про мандрівку в Карпати й на фестиваль "Гуцульська бринза" (вересень, 2005)
Дещо про сир і полонини
Система гірських хребтів Ґорґани
Ґорґа́ни - система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат, які розташовані в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Вони простягаються на 75 км з північного заходу від долини Мизунки і Ріки, на південний схід до долини Пруту, а ширина із заходу на схід становить 40 км.
Зі сходу на захід Ґорґани поділяються на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) і Привододільні (Внутрішні) Ґорґани, а з півночі на південь вони складаються з трьох великих частин, відділених одна від іншої глибокими річковими долинами.
Зокрема, Північні Ґорґани обмежені Мизункою та Лімницею і включають такі найвищі точки як г. Молода (1723 м), г. Ґрофа (1748 м), г. Попадя (1740 м); Центральні Ґорґани - найвища частина гірського масиву, обмежена Лімницею та Бистрицею Надвірнянською і розділена навпіл неглибокою долиною Бистриці Солотвинської, включає такі вершини як г. Ігровець (1803 м), г. Сивуля Велика (1836 м), г. Сивуля Мала (1818 м); Південні Ґорґани обмежуються долинами Бистриці Надвірнянської та Прута, і включає вершини г. Братківська (1788 м), г. Чорна Клева (1719 м), г. Довбушанка (1754 м), г. Синяк (1665 м).
Для Ґорґан характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах кам'яні осипища (місцева назва "ґорґани" (наголос на перший склад) або "ґрехоти"). Основні хребти розчленовані поперечними долинами річок Бистриці, Пруту і Тереблі. Складається головним чином з пісковиків. На річках - пороги, водоспади. Є невеликі озера.
Хребти
Аршиця
Борсукова
Ґорґан
Довбушанка
Ігровище
Паренки
Синяк
Стримба
Хом'як
Вершини
Близниця, 1883 м
Сивуля, 1818 м
Ігровець, 1803 м
Братківська, 1788 м
Великий Петрос, 1765 м
Гропа, 1763 м
Довбушанка, 1754 м
Грофа, 1748 м
Попадя, 1740 м
Паренки, 1735 м
Молода, 1723 м
Стримба, 1719 м
Чорна Клева, 1719 м
Дурня, 1709 м
Буштул, 1691 м
Яйко-Ілемське, 1679 м
Берть, 1666 м
Синяк, 1665 м
Яйко-Перегінське, 1595 м
Ґорґан Ілемський, 1587 м
Хом'як, 1544 м
Мандрувати Ґорґанами влітку - навіть цікавіше та й складніше, ніж Чорногорою. В Ґорґанах майже кожну вершину доводиться брати штурмом, проходити круті підйоми та спуски вузькими, порослими жерепом або леличем стежками. Потрібно більшу частину дороги йти по сипучому та слизькому після дощу камінню (саме це каміння і називають ґорґанами).
Найпопулярнішім туристичним об'єктом Ґорґан є озеро Синевир. Це найбільше гірське озеро України, яке утворилось біля 10 тисяч років тому в результаті обвалу скель, які перекрили гірський потік. Воно знаходиться в Міжгірському районі Закарпаття поблизу села Синевирська Поляна на висоті 989 м над р. м. В озері є раки, форель. В народі озеро називають "морське око". Існує давня легенда, за якою озеро утворилось зі сліз дівчини Сині, що оплакувала свого хлопця Вира.
