Українські Карпати: Боржава
Назва "Карпати" походить від албанського "karpe" (камінь), а дакійське могло означати "гора". Давнє польське слово "karpa" означає "значні нерівності", "підводне каміння", "великі стовбури або коріння". Від можливого дакійського значення - "гори", може походити назва народу - "карпи" - "ті, хто живуть в горах", які населяли Карпати за часів Римської імперії.
 |
 |
 |
Карпати - гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина - 430 км. Карпати - один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем.
Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких - Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат - 800 - 1200 м, найбільша висота - 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні - гора Говерла (2061 м).
Українські Карпати - частина гірської системи Карпат на Заході України. Довжина їх від верхів`їв Сану до витоків Сучави становить 280 км, ширина - понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. кв. км. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з північного заходу на південний схід.
Низькогір'я і середньогір'я Карпат представлено гірськими масивами Східних Бескид, Горган і Покутсько-Буковинських Карпат. Центральну смугу гір складають низькогір'я й уголовини Вододільно-Верховинської області. Тільки за ними випливає масивний орографічний стержень Полонино-Чорногірських Карпат. Ще далі до південного заходу зберігся древній Рахівсько-Чивчинський кристалічний масив.
У Карпатах відбуається чимало фестивалів та колоритних культурних акцій. Приміром, фестиваль "Гуцульська бринза" у Рахові. Такої кількості бринзи, цимбал, килимів, ліжників в одному місці ви більш ніде не побачите. Господарі і господині у строях, кожне село у своєму. Тут і танцюють, і співають, і годують, і грають, що є духу. Вас здивують приватні музеї Карпат: Музей старожитностей Романа Кумлика у Верховині з чудовим гідом-господарем, котрий не тільки потішить незвичайними історіями, а й заграє на давніх гуцульських інструментах.
Дізнайтесь більше про фестивалі та музеї у Карпатах:
Трембіти кличуть, бринза чекає!
Карпатське диво, або Хто-хто біля Черемоша живе...
Про мандрівку в Карпати й на фестиваль "Гуцульська бринза" (вересень, 2005)
Дещо про сир і полонини
Боржава
Полонина Боржава - гірський масив у межах Полонинського хребта Українських Карпат між ріками Латориця й Ріка (Закарпатська область).
Довжина хребта - більше 50 км, максимальна висота - 1681 м.
Хребет починається біля смт Міжгір'я горою Кук (1361м), далі через перевал Прислоп (938 м), г. Ополонок (1171м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори Високий Верх (1598 м) у тім же напрямку (на Воловець) висоти зменшуються (Плай, 1350 м, Темнатик 1344 м), а на південний захід збільшуються до г. Стой (1681м), далі хребет дуже різко обривається. На південних схилах хребта бере свій початок р. Боржава, що прорізає широку балку у Вулканічному хребті й впадає в Тису. На півночі Боржава межує із Воловецько-Міжгорською височиною. Дальній гребінь полонини знаходиться на відстані 44 км, тому Боржава - найдовша полонина Закарпаття.
Вершини Боржави
Стой, 1677 м
Магура-Жиде, 1518 м
Великий Верх, 1508 м
Гемба, 1494 м
Граб, 1374 м
Менчул, 1248 м
Кук (Гун), 1362 м
Плай, 1334 м
Темнатик, 1344 м
Найвища вершина масиву Боржава - гора Стой (1677 м) - лежить на південному відрозі масиву в межах Закарпатської області. Раніше на цій висоті стояли військові антени, які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття. Зараз антени зняті.
Західні схили - круті, у нижній частині покриті буковими пролісами з одиночними хвойними деревами. Південні й східні схили - більш пологі, вкриті ділянками лугів (полонинами на західних схилах), заказник державного значення "Росішний". Південні схили "Росішного" - пологі ділянки (вкриті здебільшого травостоєм) і круті схили. Північні схили йдуть униз крутими скелястими прірвами. Дістатися автомобілем найкраще з населеного пункту Березники Свалявського району або Лісічево, Бронька, Кушниця Іршавського району.
У минулому полонина Боржава була районом відгінного вівчарства, сьогодні - район туризму. Боржава - ідеальний полігон для тих, хто хоче навчитися кататися на лижах серйозно. Карвінг, могул, цілина, схили для новачків і маршрути для екстремалів – тут є траси всіх типів, круті й пологі, горбисті й ратрачені.
Використано інформацію з www.nedaleko.com.ua
