Бузкове диво Джуринського водоспаду

У шляхтича Кароля Пекінського був справді вишуканий смак, інакше він не купував би землю із руїнами замку XVII століття, не відбудовував би стіни, не зводив би башти, котрі вистояли до 1939 року, коли ними володіла остання власниця - княгиня Любомирська. З 1939 почалося руйнування замку, що триває і дотепер. Хоча Червоноградське урочище, на території якого міститься палац, є ласим шматочком для кожного, хто хоче робити гроші на туризмі. Адже тут, крім Пекінського замку, є ще одна перлина - 16-метровий Джуринський водоспад - найбільший рівнинний водоспад в Україні. Своєю появою він завдячує волохам, які у ХУІІІ столітті під час якихось військових дій підірвали скелю. Місцева річечка пробила собі нове русло, так і з'явився водоспад.

Дорога від нього до замку - все вгору і вгору. Йдеш нею і пильно дивишся під ноги: квітнуть дикі тюльпани, і просто душа болить витоптувати їх. Підступи до палацу охороняють зарості бузку. Травневий вітер несе в обличчя його п'янкий аромат, і вже так легко підніматися на руїни стін, бігати замковими мурами. Краса краєвиду приголомшує. Недарма сюди у вихідні приїздить люд з Тернопільської, Хмельницької, Львівської, Закарпатської областей. Приїздять тисячами, розташовуються в наметах на наразі нічиїй, тобто сільрадівській землі. Наразі, бо місцева влада ніяк не може визначитися, кому ж цю землю віддати. А претендентів на неї достатньо: багато років під стінами замку розташований дитячий табір "Ромашка". Поруч нещодавно з'явилися ченці. Нині вони туляться у невеличкому дерев'яному бараці, що гучно зветься братським корпусом, але плани у них масштабні. І плани ці дуже не до вподоби місцевій владі, котра говорить щось про фірму, якій вона чи то має намір, чи то вже видала дозвіл на спорудження в урочищі літніх будиночків для відпочинку. На землі, яку чи в оренду віддадуть, чи продадуть - місцеве керівництво розповідає про це плутано, так що слухати його ніяково і соромно. Чомусь здається, що за рік-другий вже не буде ні тюльпанів, ні бузку - для всіх.

Майя ОРЕЛ