Річка Черемош: водні маршрути

Головною принадою водних маршрутів нашого краю є їх яскрава індивідуальність і розмаїтість. На одному і тому ж потоці можна знайти ділянки різної складності, водності, величі й норову. Одна й та ж ріка по-різному виглядає взимку, навесні, влітку та восени, у межень та паводок. Тому важливо вчасно вибрати місце сплаву, сезон і погоду відповідно до типу й розмірів судна та, що важливо, до рівня вашої підготовки, досвіду й кваліфікації. Ріки Буковини придатні для плавання на каяках, байдарках, катамаранах, надувних рафтах, а на плесі Дністра можна, при бажанні, використовувати невеликі парусні плавзасоби, катери та звичайні прогулянкові теплоходи. Не слід нехтувати й правилами техніки безпеки, бо водний сплав, надто гірськими ріками, недарма відносять до екстремальних видів туризму.

Річка Черемош

Важко знайти на терені СНД іншу таку річку, яка при відносно невеликій довжині користувалась би у туристів-водників такою популярністю і повагою. Традиція проведення спортивних сплавів була започаткована з кінця 50-х років XX ст., а в 1967 р. біля сіл Білоберізка і Петраші був даний старт першим загальноукраїнським змаганням з водного туризму на байдарках. З того часу Черемош став визнаною ареною проведення республіканських і загальносоюзних змагань, які за участі екіпажів з інших країн фактично перетворювались у міжнародні. Традиції не втрачені й нині, а міжнародна популярність ріки дедалі зростає.

Чим притягує Черемош? Насамперед, неперевершеним за красою довкіллям. А ще - різноманітністю як самої водної артерії, так і повним комплексом природних перепон, характерних для гірських річок, аж до найвищих категорій складності. Ріка повниться несподіваними   поворотами русла, притисками, порогами, шиверами (хаотичними нагромадженнями каміння в руслі), водоскидами, тіснинами, водовертями, які ні на хвилину не дають розслабитись лицарям весла й рятувального жилета.

Черемош має два обличчя: гірське та передгірно-рівнинне, тож після бурхливих "розбірок" і переживань у його верхів'ях сповна відчуваєш радість спокійного відпочинку в пониззях. Важливим достоїнством Черемошу є близькість населених пунктів, де можна зупинитись на ночівлю як у турбазах, таборах, так і в приватних садибах, адже найбільш важливим елементом у кожній водній подорожі є проблема ночівлі у нормальних умовах: багато допоміжного спорядження у каяк чи байдарку не завантажиш! Важливим сприятливим чинником є зручність під'їзних шляхів. А ще - досить тривалий сезон придатності ріки для сплаву - з ранньої весни й до пізньої осені.

Білий Черемош

Отже, не гаємо часу і вирушаємо до верхів'їв ріки, а точніше, правого побратима - Білого Черемошу. Цікавим є походження назв споріднених річок, що мають назви-антоніми: Білий та Чорний. Марно відшукувати візуальні колористичні відмінності між такими річками чи хімічним складом їх вод. Топонімічний аналіз багатьох аналогічних гідронімів не лише України, а й інших країн, довів, що традиції сягають язичницьких часів, коли білий колір асоціювався з усім правим і позитивним, а чорний - з лівим, в більшості негативним. Білий Черемош отримує свою назву після злиття у маленькому населеному пункті Перкалаб двох потоків - Перкалабі (лівого) та Сарати (правого), що в перекладі означає Солона. На правому березі в середній течії Сарати відомо щонайменше три джерела з водою хлоридно-натрієвого складу, взятих під охорону держави як гідрологічні пам'ятки природи. Потоки й самі по собі достатні для сплаву на каяках, але лише після їх злиття потужність ріки достатня для сплаву на байдарках, надувних плотах, човнах і катамаранах. При нормальному рівні води ширина Білого Черемошу перевищує 10 - 15 м, а середні глибини не менше 0,4 - 0,5 м.

Розпочинати рафтинг слід саме від Перкалабу (у достатньо високу воду), оскільки у найкращому варіанті дістатись сюди від Чернівців, Берегомета чи Вижниці автомобільним шляхом можна тільки у другій половині дня. Тому варто зупинитись, підготувати судна для сплаву, добре відпочити й переночувати у лісництві, на базі проведення навчальних практик Чернівецького національного університету чи у нині порожніх будинках ліквідованого лісопункту. Якщо є час, варто зробити невеличку екскурсію долиною Перкалабу і в двох кілометрах вище при впадінні лівого притоку Прелучний ознайомитись з руїнами колись найбільшої й найкрасивішої гамованки-греблі, де накопичувалась вода для сплаву деревини у плотах. Мальовниче озеро існувало до 1985 р., і у дзеркальному плесі відбивались смарагдові ліси та різнокольорові скелі, складені сланцями. Сплав лісу річками мав яскравий етнографічний гуцульський колорит, однак завдавав чималих збитків річковій іхтіофауні і призводив до руйнування берегів, тож був визнаний екологічно недоречним. А в заочному економічному змаганні переміг автотранспорт.

Розпочинати рафтинг по Черемошу треба в місці злиття двох витоків, нижче низького автомобільного моста через Перкалаб, де абсолютна висота над рівнем моря становить 950 м. Середня швидкість течії коливається від 1 до 2 м/сек, проте через наявність шивер та притисків доводиться бути обережним і швидкість просування суден трохи менша. Тут, на відрізку між с. Перкалаб та с. Нижній Яловець, ріка у північно-східному напрямку проривається через тектонічну структуру пасм Яровиця - Гостів, тому долина вузька, з крутими скелястими схилами, русло звивисте. Автодорожній шлях пролягає лівим берегом біля самої води і внаслідок повеней деколи зазнає руйнувань. Частим явищем є підмив берегів з падінням дерев, отже ситуація мінлива і слід бути уважним до такого роду перешкод у руслі. Обережно: нижче впадіння лівого притоку Огленда (6 км від старту) - закинутий дерев'яний міст у аварійному стані. Довжина відрізку Перкалаб - Нижній Яловець - 7 км, падіння русла 88 м (12,6 м/км). При нормальній воді і відсутності суттєвих перешкод відрізок проходиться за 2 години.

Біля с. Нижній Яловець у Білий Черемош впадає досить великий і повноводий правий приток Яловичора. Звідси долина Черемошу різко повертає на північний захід вздовж простягання основних тектонічних структур, тому долина дещо розширяється, а сама ріка набуває соліднішого вигляду. В селі можна відпочити, переночувати, зробити невеличку пішохідну екскурсію до унікального для Буковинських Карпат озера "Гірського ока", до якого по дорозі вздовж правого притока Яловичори усього 2,5 км. Бажаючі можуть захопити з собою ґумового човна і вивчити дно цієї красивої водойми з напрочуд прозорою водою, отороченої стрімкими залісненими схилами. Як це не дивно, але й досі походження озера не з'ясоване, оповите легендами. З Нижнього Ялівця можна розпочинати сплав навіть у періоди середньої водності.

Рафтинг на Білому Черемоші можливий на каяках, байдарках, рафтах, катамаранах. Слід застерегти, що плавання Білим Черемошем складніше, ніж Чорним. Деякі з перепон є нездоланними для каяків і байдарок і вимагають обнесення сушею. А тому для проходження таких ділянок бажано мати досвід плавання річками не нижче третьої категорії складності. Особливістю цього відрізку ріки є меандрування русла по днищу долини, з регулярним чергуванням стрімких правих і лівих берегів, відповідно правих і лівих притисків. Швидкість ріки зростає - місцями до 10 км/год, а саме плавання стає цікавішим. Вже за 0,5 км нижче устя Яловичори за першим лівим поворотом з'являються стоячі півметрові хвилі, а потім дещо несподівано - метрової висоти поріг на всю ширину ріки, який треба проходити ближче до лівого берега. Далі наступні 600 м являють собою суцільний поріг зі стоячими хвилями до 0,7 м.

Трохи нижче ріка робить різкий поворот праворуч і, прориваючись через ущелину, утворює 8-каскадний поріг з перепадом висоти до 7 м. Ось тут якраз знадобляться каски й рятувальні жилети - про всяк випадок. Надалі русло притискається більше до лівого, стрімкішого схилу долини. Зустрічається ще декілька порогів, але вони не становлять серйозних труднощів. На 14-му кілометрі від Нижнього Ялівця зліва впадає потік Гостівець, русло стає спокійнішим, а через 2 км випливаємо до напівзруйнованої дерев'яної греблі колишньої гамованки Марієн - в усті однойменного лівого притоку. Після спуску води русло врізалось у відкладені пухкі наноси, тому обносити судна треба руслом притоку автодорогою зліва. Перед цим варто перепочити біля будинків невеличкого висілку.

Довжина відрізку Нижній Ялівець - гребля Марієн - 9 км, падіння русла - 77 м (8,6 м/км). При нормальній воді проходиться за 2,5 - 3 години. Від греблі Марієн Білий Черемош робить різкий правий поворот і через тіснину проривається через тектонічну структуру пасм Гребенище - Марієн. Одразу ж за греблею русло звужується, з'являються численні шивери й притиски. На 0,5 км нижче розпочинається перший серйозний поріг Торби. Перша частина порогу довжиною 450 м складається з каскадів, які впоперек перетинають русло й утворені зі щільних кремнистих і звичайних пісковиків ерозійно відпрепарованих складок гірських порід. Проходити його слід по центру. Надалі потік виносить судна на водоспад висотою 0,6 - 0,8 м з притиском до лівого берега; проходити його варто з безпечнішого правого. Остання частина порогів довжиною 400 м представлена крупними валунами, хаотично розкиданими по всьому руслу, та стоячими хвилями. Після кожної повені загальна картина порогу дещо міняється, тому перед спуском бажано провести візуальну розвідку з берегів і вибрати найоптимальніший маршрут. Поріг Торби ціниться знавцями спортивного сплаву, і тому більшість із серйозних спортивних сплавів розпочинається саме від греблі Марієн. Далі до устя правого притоку р. Лопушна, русло якої являє собою суцільний каскад порогів і шивер із швидкою течією та стоячими хвилями різної висоти, і не дає ані хвилини для розслаблення. Довжина відрізку гребля Марієн - р. Лопушна - 3 км, падіння русла - 28 м (9,3 м/км), перехід за 1 годину. Нижче устя р. Лопушни і до автодорожного моста невеличкі пороги й шивери продовжуються, проте течія дещо уповільнюється. Звідси по обох берегах Білого Черемошу упродовж майже 6 км розкинулось село хуторського типу Голошина.

Пропливши попід другим автодорожнім мостом бажано вибрати місце для відпочинку, можливо й ночівлі. Село відоме джерелами мінеральних вод хлоридно-натрієво-кальцієвого типу з вмістом брому, а також нафтопроявами у воді деяких джерел. Довжина відрізку р. Лопушна - с. Голошина - 3 км, падіння - 6 м (2 м/км), перехід за 1 годину. Від центру с. Голошини швидкість течії різко збільшується. На 3 км нижче, де Білий Черемош починає упоперек пробиватись через тектонічні структури потужного пасма Максимець, ріка несподівано робить правий поворот і утворює круту меандру. Перед входом до меандри збереглись рештки колишньої Солотвинської гамованки, тому слід виявити пильність. Зробивши напівколо, ріка впирається в стрімкий лівий берег, а русло підносить чергову порцію задоволення. Водні потоки прориваються через упоперек розміщені пісковикові плити, створюють гвинтоподібний вал води, здатний перевернути не лише каяки чи байдарки, а й катамарани.

Трохи перепочивши на спокійній кілометровій ділянці біля невеличкого висілку Тарначки, що на лівому березі, ріка входить у другу круту меандру і дарує другий складний поріг - "Дудки". Він складається з двох уступів. На верхньому русло перетинають дев'ять зубчастих кам'яних смуг-ступенів із дедалі зростаючим кутом падіння, який переходить у коротку пряму ділянку швидкої течії. Далі меандра робить крутий поворот вліво, де розпочинається другий уступ, усіяний великими брилами, з високими стоячими хвилями. Завершується поріг декількома водоскидами. Тому, хто проходить Білий Черемош уперше, перед подоланням порогу бажано провести попередню розвідку й оцінити свої сили. Але на цих порогах туристи проходять лише тренування. Через 300 м розпочинається екзамен на водно-спортивну зрілість.

Поріг Ворітця - найскладніший, найнебезпечніший і найбільш важкопрохідний з усіх порогів басейну Черемошу. Ріка входить у півкілометровий кам'яний каньйон з 14 каскадами, а русло місцями звужується до 3 - 5 м. Основну складність становлять "сходи", утворені ерозійно обточеними виступами міцних верств пісковиків, що навскіс перетинають ріку. Зі сходів вода своєю масою напирає на ліву стіну, а потім різко відбивається до скель правого борту. Як правило, мало кому тут вдається утриматись на судні, а для каяків, байдарок і гумових човнів Ворітця зачинені. Краще не ризикувати й обнести судна сушею, дарма, що автодорога поруч, лівим берегом, а з правого берега є торована стежка. Для зменшення вмісту адреналіну та відпочинку рекомендується зупинитись на правому березі неподалік хутірця Плай. Довжина відрізку Голошина - Плай - 5 км, перепад висот - 100 м (20 м/км). За нормальної води, вправності учасників та Божої допомоги відрізок проходиться за 1 годину. Для підстрахування учасників і збереження реманенту рекомендується вільним від сплаву співчувальникам заздалегідь організувати контрольний пост нижче Ворітець і відловлювати з води все, що стосується водного туризму. У сиру й прохолодну погоду варто запалити ватру (багаття) і зустріти героїв гарячим чаєм та кавою. Не завадить і чарка - друга.

Нижче  Плаю  Білий  Черемош  стає трохи спокійнішим, якщо не брати до  уваги періодичні шиверні ділянки з поперемінними ліво-правобічними притисками. Через 4 км зліва впадає найбільша притока Пробійна, що відчутно позначається на водності ріки. Ще через 2 км ущелина розступається і ми потрапляємо до зони внутрішнього Путильського низькогір'я. Заплава ширшає, з'являються перші острови. З обох боків розкинулись чепурні будинки с. Яблониця, лівобережна частина якого у Івано-Франківській області,   правобережна - на  Буковинському боці. Тут же збереглись залізобетонні рештки колишньої гамованки, де слід бути дуже уважними. У Буковинській Яблониці варто ознайомитись зі спорудами невеличкої гідроелектростанції дериваційного типу. Від колишньої водойми, створюваної греблею гамованки, прокладений бетонний канал-лоток із  значно меншим ухилом русла. На відстані 2 км отримана різниця висот становить майже 12 м, достатня для роботи електрогенератора. Після завершення суцільної електрифікації гірських районів ГЕС майже 25 років не функціонує, однак нові віяння у використанні традиційних і нетрадиційних джерел енергетики рано чи пізно змусять повернутись до ГЕС такого екологічно виправданого типу і відновити малу   гідроенергетику гірського села.

Цікаво простежити й зміну характеру долини. Днище її у складі першої-другої надзаплавних терас стає досить широким - до 400 - 500 м, тут розміщені села, городи та невеликі ділянки  ріллі. А русло із заплавою коритом врізається у днище, відшаровуючи у дні та берегах шаруваті відклади різноманітних гірських порід - пісковиків, вапняків, аргілітів, алевролітів. У с. Конятин знаходиться перший автодорожній міст, що з'єднує обидва береги Білого Черемошу. При бажанні, в селі можна стати на відпочинок чи ночівлю у приватних садибах в Карпатах. Довжина відрізку Плай - Конятин - 10 км, перепад висот - 90 м (9 м/км), Відрізок проходиться за 3 - 3,5 год. Нижче за течією ріка стає трохи повільнішою, русло ширшає, у низькій воді клопоту можуть завдавати шивери та навскісні зубці складок верств пісковик Перед с. Довгопілля слід звернути увагу і рештки колишньої гамованки. У центрі села ріка робить різкий коліноподібний поворот сильними притисками води до берегів. Характер русла і ріки не змінюється до с. Стебни, течія достатньо сильна.

Довжин відрізку Конятин - Стебни - 9  км, перепад висот - 55 м (6,1 м/км). Відрізок проходиться за 2,5 - 3 год. У с. Стебни Білий Черемош різкі повертає вліво, на північний захід вздовж першого ж пасма зони зовнішньою середньогір'я (гора Каменець), а нижче с. Шпетки так само різко повертає на північний схід і входить у вузьку ущелину. У руслі часті стоячі хвилі, але на спокійних місцях трапляються невеличкі галечникові острови. Немовби раптово справа й зліва розкривається перспектива гір, попереду з'являються будинки с. Устеріки, і за декілька хвилин зліва впадає велика ріка - Чорний Черемош. Саме звідси починається власне Черемош, набуваючи потужності й вигляду солідної ріки. На відстані кількасот метрів до злиття, над рікою протягнувся підвісний пішохідний міст. На одному з островів можна розмістити табір і влаштуватись на ночівлю. Звичайно, при несприятливому прогнозі атмосферної ситуації влаштовувати бівуак слід на високих корінних берегах: під час сильних злив вода у річках піднімається за годину на декілька метрів. Довжина відрізку Стебни - Устеріки - 4 км, перепад висот - 22 м (5,5 м/км). Проходиться за 1 - 1,5 год.

Від с. Устеріки Черемош різко повертає на південний схід, спочатку розділяючись на декілька русел. Вибирати найкращий варіант доводиться кожного разу заново, адже після паводків ситуація може докорінно змінитись. Невдовзі русла зливаються в один потік, ширина якого сягає 25 - 40 м, глибини змінюються від 0,4 - 0,5 м на перекатах до 2 - 3 м на місцях притиску води до корінних берегів. Швидкість течії у середню воду 1,2 - 1,5 м/с, на стромовинах до 2 - 3 м/с. Далі ріка повертає ліворуч і в с. Усть-Путила нижче нового автодорожнього моста праворуч приймає іншу велику притоку - Путилу. Довжина відрізку Устеріки - Усть-Путила - 4 км, перепад висот - 22 м (5,5 м/км), проходиться за 1 год. Зупинимось в Усть-Путилі і зробимо водну екскурсію притокою.

Інформація з путівника
"Буковина туристична"