Якщо у вас є запитання, зателефонуйте нам
+38 096 212 40 71
Поїздка в Болгарію асоціюється з пляжем і засмаганням? Дарма! Для ока, звиклого до Карпат, гірський масив Пірін - це скелясто-озерна магія. Високі мармурові вершини, хмари під ногами, незвично багато глибоких і чистих озер, гірські водоспади, великі брили курумника та дикі кози, яким позаздрять навіть альпіністи. Вас чекає недитячий іспит на мужність - це екстремальні підйоми з перилами на гори Віхрен (2914 м) та Кутело (2908 м).
Увага! Ця пригода протипоказана людям, які бояться висоти.
Похід вимагає хорошої фізичної підготовки і досвіду гірських походів. Адже загальний набір висоти складе 4600 м, загальне скидання - 4000м.
Менш екстремальний і однаково мальовничий піший похід масивом Ріла (Болгарія)
Вартість туру - 113 євро
Похід хребтом Пирин асоціюється з чимось надзвичайним. Нові горизонти, незвідані кордони – це завжди так прикольно. Знаєте яким словом не можна описувати похід? «Йти» – воно не прикольне, як і інші короткі слова. А от «дременути» прикольне. У цьому між походами і буденністю багато спільного: вони нудні, якщо немає відчуття пригоди.
У мандрах як і у житті, щоб воно подобалося потрібно знайти когось рівним собі за нормальністю. Це відчувається на інтуїтивному рівні відразу, тобі з людиною або комфортно, або ні. Ось так троє товаришів: Я, Арсен і Сергій дременули на поклик пригод до гірських просторів Болгарії. Насправді цих майже два тижні нашої мандрівки дали мені вражень на десятиліття. Круті гірські перевали, бездонні озера, мінливий і часом не надійний рельєф під ногами додає гостроти вражень під час походу. Чи сподобалося мені все? Авжеж. До найменших дрібниць. Навіть тоді коли ти йдеш і тримаєшся за натягнуті троси на стежці шириною в 2 метри, а по обидва боки прірва глибиною в безкінечність; коли тіло ціпеніє тільки від погляду в ту прірву; чи коли посеред незнайомого міста в 12 ночі шукаєш Полярну зірку, щоб знайти потрібну дорогу, або ж коли Сергій залишає «частинку України» на найвищих вершинах (хто його знає - зрозуміє), а його радощам після того немає меж – так, мені це подобається.Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захоплююче і корисно. Пройти гірські масиви Ріла і Пірін – було нашою метою, до того ж не простою. Тільки задумайтеся: за 8 днів пройшли близько 160 км – чим не пригода. Особисто для мене найцікавішим було те, що гори там інші. Немає звичних для рідних Карпат пологих полонин, чітко виражених гірських хребтів. Стрімкі перевали, заплутані гірські стежки, незліченні озера та високі скелясті вершини не можуть не вразити. Під золотим промінням сонця, коли навколо лише небо, гори і ТИ, все видається як в казці про велетнів, де на фоні цих кам’яних створінь ти видаєшся маленьким і безпорадним. Зразу скажу, що Пірін – випробування не для початківців. Надто багато місць з складним рельєфом і великою кількістю курумника. А траверс гори Котело, з дійсно стрімкими схилами, провішений тросами. Для мене це водночас найзахоплююче і найекстримальніше місце подорожі. Пройшов десь тиждень поки я нарешті «відійшов». Зараз сидячи вдома на м’якому дивані, я знову думками переношуся в гори, хочу знову побачити озера Синьото чи Страшното, помилуватися краєвидами на вершинах Віхрен та Мусала, відчути биття серця при підйомі на Беговешкі перевал. Надіюся що така нагода мені трапиться, але то вже буде інша історія.
Подорож має свій початок і свій кінець, але залишає щось всередині тебе. Воно палає немов та іскра і манить на нові звершення, нові мандри. Ось так і моя пригода масивами Ріла і Пірін, здається завершилася тільки вчора, але слід свій вона залишила набагато глибший і приємніший, ніж я очікував. Красу гір не можна описати словами… Ти або закохуєшся в них відразу, або залишаєшся байдужим назавжди. Хто хоч раз в житті бачив – той зрозуміє. Якщо ж вам до душі перший варіант, тоді не гайте часу, зберіть рюкзак і дременіть в пригоду, що збурить вас на довгі десятиліття. Можу лише дати невеличку пораду, якщо часом будете в Болгарії вирушайте в гори Ріла чи Пірін – ви про це не пожалкуєте, я вам обіцяю.