Карелія, ріка Тумча
Кольський півострів - Карелія. Ріки Тунтсайокі - Тумча
У верхній течії Тумча називається Тунтсайокі (фінською "ріка смерті") і тече з Фінляндії. Вона доступна для сплаву від самого кордону Росії і Фінляндії.
Ріка типово карельська: довгі, майже без течії плеса чергуються з локальними порогами до 3-4 к.т. (для байдарок). Пороги досить цікаві в спортивному відношенні, але можуть бути легко обнесені. Рівень води влітку залежить від дощів і може сильно мінятися. По берегах часто зустрічаються сліди Другої світової війни: старі окопи, бліндажі, напівзруйновані ДОТи та усяке іржаве залізо. Єдине поселення на маршруті - Алакурті, зате вже міського типу. Приблизно через 130 км від початку ріка впадає в Тумча-озеро, що входить у систему Іовского водосховища. Із західного його краю витікає р.Іова, але до греблі ГЕС у Заріченську течії на ній майже немає.
Тумча, мабуть, друга по складності ріка європейської Півночі після Кутсайокі – притоки Тумчі.
На 50-кілометровій ділянці від м. Алакурті розташовано 30 (!) порогів, з яких 10 - 3-їй категорії, 9 - 4-ої (категорії для байдарок). Всі пороги 3-4 категорії локальні й при недостатній підготовленості легко обносяться.
Загальна довжина маршруту 170 км. Можна виділити три ділянки: 1) кордон – смт.Алакурті - 75км; 2) Алакурті - пор. “Шляпа" (включно) - 50 км; 3) Іовское водосховище - 45км.
Перша ділянка включає велика кількість перекатів і порогів-перекатів не вище 2-ий категорії. Дуже гарні береги (сопки, притока-водопадик). Можна заради економії двох-трьох днів його пропустити й починати від Алакурті, але, по-перше, стапель і ночівля посередині міста не рекомендуються через крадіжки з боку місцевого населення і, по-друге, проходження складних порогів з перших хвилин походу - небезпечно.
Друга ділянка - "спортивна". Велика кількість локальних порогів, розділених короткими спокійними плесами.
Третя ділянка - озерна. Велика кількість островів і порізана берегова лінія. Бажано мати карту ("Північна Карелія")
Усього з урахуванням оглядів, обносів і проходжень - близько 50 ходових годин (45-60, залежно від групи), тобто 10 ходових днів плюс 2 запасних (вони ж - днювання).
