Річка Збруч вигідно відрізняється від Дністра своєю камерністю. Тут більш затишно, хоча сплав відбувається більш динамічно. Разом з тим, приємно після сплаву вузькою долиною вийти на простори широчезного Дністровського водосховища і проплисти кілька кілометрів, ніби по морю.
В Збручі постійно коливається рівень води, що зумовлено наявністю ГЕС в П'ятничанах, Кудринцях, Заваллі. Так, наприклад, ГЕС в Кудринцях набирає воду приблизно до обіду і спускає її до ночі чи до ранку. Водночас режим роботи станцій сильно залежить від опадів. Коливання рівня води сягає приблизно 40-60 см.
Відомо, що на території заповідника Медобори, річка сильно захаращена завалами і сплав там практично неможливий. Стартувати варто з Гусятина чи Скали-Подільської. Береги річки вкриті лісами чи кущами. Навіть якщо через 30 метрів від річки знаходиться поле, на сплаві про це можна і не здогадуватись.
Звичайно, Збруч найбільше придатний для сплавів на байдарках. Каркасні байдарки потребують уваги та вмілого керування, особливо в низьку воду, через наявність мілин, перекатів, прижимів, каміння в руслі. Подекуди трапляються гіляки над річкою, які іноді нависають над накращим місцем проходження перекату. Слав на катамарані буде не таким динамічним, часом в низьку воду, прийдеться злазити з човна та проходити перекат пішки. Тому потрібно мати взуття, яке не загубиться у прогулянці по воді. Якщо ж вдасться сплавлятись на хвилі води, що спускається ГЕСами, затримок буде значно менше.
На сплаві по Збручу практично немає проблем зі стоянками, щогодини трапляються місця, де можна зупинитись на ночівлю. Щоправда не завжди поруч є вода, тому нею варто запастись завчасно.
На Збручі багато цікавих об'єктів, як то фортеця в селі Сидорів, замок в Скалі-Подільській, руїни замків в Чорнокозинцях та Кудринцях, вежі в Окопах. Крім того в Заваллі на Збручі знаходиться печера Атлантида, вздовж річки трапляються цікаві костели та церкви, ДОТи, водяні млини.
Оскільки Збруч залишається кордоном між областями, тут як на окраїнах, погані дороги. Але брак доріг та віддаленість від центру тільки додає особливого відчуття дичавини та загубленості в часі. На Збручі дуже легко відчути себе середньовічним піонером в глибині Сибіру чи просто забути про інше життя ніж рибалка, корови, пасовища та городи. Тут серед лісів та полів гармонійно живе українське село.
Точно можна сказати, що на кубометр води рибалок на Збручі більше, ніж на Дністрі. Риболовлять і місцеві селяни, і приїжджі "міщуки", і дачники. Ловлять по-різному. Місцеві полюбляють невеликі сітки різних видів. Одні просто кидаються зверху, покриваючи кілька квадратних метрів річки, інші ведуться двома рибаками вниз по течії, перегороджуючи практично все русло. Є маленькі "екрани" на палках, які опускаються в воду з берега майже як вудки. Трапляються і плетені "корзини", з якими ходять вздовж берега, виганяючи в них рибу з кущів. Дуже часто використовують фатки чи, по-місцевому, крошні - невеликі сітки, натягнуті на хрестовині, які опускають в воду і чекають, поки над ними з'явиться риба.
Більш спортивні рибаки використовують донки, вудки з поплавками різних модифікацій. Спінінгів не траплялось.
Риба водиться традиційна для річок Поділля: карась, короп, окунь, щука, плотва, сом та інші.
Фотографії зі сплавів по Збручу:
Краєзнавча інформація про район подорожі
Дводенний тур: Сплав по Збручу до Хотина
Усе необхідне спорядження можна взяти напрокат