Джипінг до карпатських вершин – чудовий шанс урізноманітнити свій відпочинок в Карпатах. Відвідати за кілька годин місця, до яких зазвичай треба витратити кілька днів пішого ходу, можна на потужному позашляховику, що з легкістю долає складні підйоми і спуски, бездоріжжя та невеликі потічки.
Маршрут до україно-румунського кордону насичений цікавими місцями. В першу чергу, цікавим буде переїзд до підніжжя гори Роги. Туристи матимуть змогу оглянути села вище по течії річки – Топільче, Зелене, Шибене, де, власне, знаходиться прикордонна застава. Від Шибеного починається ґрунтова дорога, що веде через гору Роги вже до Румунії. Зазвичай по дорозі цікаво подивитись на побут та будинки гуцулів, на гуцульські подвір’я, дерев’яні криниці. Всі будівлі дуже відрізняються від звичних нам, багато будинків із дерева. Також із дерева майстри виготовляють криниці та гойдалки вигадливих форм.
Максимум драйву та емоцій можна отримати, коли авто починає підйом дорогою до полонини Роги. Значний набір висоти, для якого варто було б витратити чимало часу та зусиль, швидко долається на позашляховику. Тож за кілька десятків хвилин туристи уже можуть помилуватись чудовими панорамами Українських та Румунських Карпат з полонини Роги, що на висоті орієнтовно 1500 м над рівнем моря. Звідси відкриваються прекрасні краєвиди на Мармароський хребет, Чорногору та Румунські Карпати. Місцина ця практично безлюдна, тож в сезон ягід можна вдосталь поласувати суницями, малиною та чорницею.
Перед поверненням обов’язково потрібно заїхати до села Буркут, що відоме своєю мінеральною водою. У XIX столітті у Буркуті був відомий бальнеологічний курорт. Як пише тогочасна преса, сюди на лікування приїжджали сотні людей, було збудовано санаторій, купальні, бювети. На початку XX століття на лікуванні у Буркуті перебувала Леся Українка, тут вона написала два цикли своїх поезій. Декілька разів Лесю Українку відвідував Іван Франко, пригощав її власноручно зловленою фореллю. Мандрівка залишила слід і в творчості Великого Каменяра – цикл «Буркутські станси» навіяний саме тими візитами до серця Карпатських гір.
Після занепаду курорту потроху занепало і саме село. Зараз про Буркут можна було б говорити у минулому часі, якби не Буркутське лісництво – єдине, що тримається живим в практично безлюдному (за даними останнього перепису тут проживало 10 ос.) селі. Сюди зараз приїжджають місцеві ягідники, по кілька днів живуть в закинутих хатинах, збирають ягоди та здають оптом в сусідньому Шибеному. Буркутське джерело все так само, як і віки назад, тече на початку села. Тут час від часу можна побачити туристів, що набирають лікувальну воду у пляшки. Перед поїздкою варто запастись пляшками і собі - щоб набрати цілющої води із джерела.
Після відвідин Буркуту туристи повертаються до рафтинг-табору.
Тривалість джипінгу - близько 6 год
Про вартість джипінгу - на сторінці Розваги у рафтинг-таборі
Оскільки маршрут пролягає по прикордонній території, обов’язково потрібно мати із собою паспорт як посвідчення особи. Для іноземців – обов’язкове оформлення дозволу у відповідних органах.