Підземні лабіринти чекають на своїх Колумбів

Якщо на міському вокзалі чи прямуючи путівцем, ви побачили людину, що несе великий рюкзак з шоломом і кавалком мотузки. Знайте, що це не шахтар їде у столицю "вибивати" зароблене й не будівельник прямує на роботу. Це - спелеолог. Загалом спелеотуризм має чимало різновидів: піший, гірський, альпінізм і скелелазіння. А ще, займаючись ним, ви отримуєте чудовий шанс насолодитись чарівним світом підземних лабіринтів і вертикальних природних шахт. Спелеологами не народжуються - спелеологами стають. Певна річ, без порад бувалих знавців підземелля не обійтись. Саме їх я зустрів у спелеоклубі "Поділля", який понад сорок років працює в Тернополі, а також у львівському спелеоклубі "Циклоп". Клуби організовують експедиції у пошуках нових гротів та печер по всій території карстового масиву Тернопільщини, проводять тренування, здійснюють екологічні та розвідувальні роботи. Пропонуємо читачам здійснити віртуальну мандрівку підземними лабіринтами, які обперізують ледь не всю Західну Україну.

Тернопільщина - Мекка спелеологів

Печери... Їх називають восьмим чудом світу, царством одвічної темряви. Володіння таємничого й непізнаного відкриються тим, хто наважиться на подорож підземними лабіринтами, створеними самою природою.
У глибоких долинах Дністра й Збруча на поверхню виходять відкладення силурійського періоду, їхня глибина коливається в межах 390-500 метрів. Дністровський розріз силуру та раннього девону за безперервністю, багатством i рiзноманiтнiстю залягання порід вважається одним iз кращих у світі.

Історія Борщiвщини рясніє таємницями і загадками. Найбільшою з них є природний витвір - гіпсові печери. Свого часу вони були надійним укриттям для людей, нині - це знахідка для спелеологів, археологів, палеонтологів, а особливо для туристів. Причому для цього не потрібно їхати до далекого Нового Афону. Лабіринти печер сягають у довжину вiд кількох до 200 км (найбільша у Європі - печера Оптимістична). Незабутні враження справляють візерунки на стінах печер, кам'яні форми, скупчення кристалів, трубчасті кальцитові сталактити, сталагміти та сталагнати. На найбільшу увагу заслуговують печери Млинки, Вертеба, Озерна, Оптимістична та Кришталева. На території області вже відкрито більше 100 печер, i щороку кадастр поповнюється двома-трьома новими. За оцінками спецiалiстiв, на Західному Поділлі розвідана тільки п'ята частина підземних пустот. Легко порахувати - приблизно 400 тернопільських печер чекають на своїх Колумбiв - спелеологів.
Печера Кришталева розташована в селі Кривче на вузькому вододільному плато між річкою Циганкою та Семеновим потоком. Її вважають найкрасивішою в Україні. Загальна довжина ходів сягає 23 км. Крім лабіринту коридорів, є великі зали та галереї, стіни яких вкриті білосніжними або різнокольоровими кристалами вторинного гіпсу. Коридори електрифіковані. Кришталева - практично суха і для подорожей нею не потрібні гідрокостюм чи спеціальне спорядження. Кришталева вже добре вивчена та обладнана для відвідування туристами. Наразі це єдина печера на Тернопільщині, де організовано екскурсійний маршрут, є відповідне освітлення. Щодня туристи приїздять до Кришталевої, щоб вдихнути підземну прохолоду, потренувати уяву на сплетіннях каменів та грі тіней, посмакувати місцеві легенди й зустрітися з мешканцями печери - летючими мишами. Лабіринти плавно переходять у дивовижні зали та коридори: "Зоологічний", "Завалів", "Вузловий", "Див" та iншi.
Численні легенди роблять світ одвiчної темряви колоритнішим. Одна з них поринає у сиву давнину: щоб уникнути рабства під час нападу монголо-татар, українські дівчата шукали порятунку в печерах. Так, чарівна Наталка, потрапила до Кришталевої. Володар печери, узявши опіку над юною красунею, не зміг відмовити собі в бажанні залишити Нату поряд із собою. Марні спроби дівчини вийти на світ Божий закінчилися невдало. Наталка вирішила вбити підступного повелителя. Але під час замаху відрубала йому лише руку. Той розлютився й звернувся до чарівниці, щоб та перетворила Наталю на кам'яну ящірку...

Оптимістична - найбільша у світі карстова печера в гіпсах. Відкрив її у 1966 році Львівський спелеоклуб "Циклоп" під керівництвом М. Савчина, який і тепер її досліджує. Нині в печері 10 районів, які відрізняються один від одного кількістю й виглядом ходів, кольором і структурою гіпсів, числом кристалів, їхніми розмірами, формою та відтінками. Найдовші кристали сягають до 80 см у довжину. Коридори в печері - невеликі. Стіни - сірі й часто вимазані гіпсом. Температура в Оптимістичній стала і становить + 11⁰С, а відносна вологість коливається в межах 84-100 %. Мандрівки печерою рекомендують лише досвідченим спелеологам. Особливістю Оптимістичної є те, що тут підвищені іонізація повітря та води, а нещодавно виявлено мінеральний болотний мул і воду.
Озерна, або Голубі озера є другою за довжиною (після Оптимістичної) печерою в Україні. Загальна довжина ходів - 117 км. Відкрито Озерну в 1940 року. Це єдина печера в Тернопільській області, де є підземні озера та водоймища. Стала температура тут + 8-10⁰С, а відносна вологість - 92-100%. У печері чимало обвальних нагромаджень, а на стінах часто трапляються скупчення вторинного гіпсу. Чарівністю вражає район печери "Зимова казка", каміння та підлога якого встелені білими кристалами, схожими на сніг. Система ходів утворює дві великі формації - Ближню і Дальню, які використовують для мандрівок досвідчені туристи.
Печеру Млинки в Чортківському районі відкрили у листопаді 1960 року. Загальна довжина ходів - 23 км. Температура становить + 11⁰С. У печері є невеличке озеро з прісною, але несмачною водою. Жителями Млинків є велика колонія кажанів. Тут можна прокласти маршрути для спелеологів-початківців та аматорів. Дослідження проводять тернопільські спелеологи.

Перебуваючи на Тернопільщині, не забудьте звернути увагу на Вертебу в Борщівському районі. Перші свідчення про гіпсову печеру поблизу села Бiльче-Золоте датуються 1822 роком. Саме тоді німецьке видання "Miscellen" проінформувало про те, що тут виявлено перші сліди перебування людей i тварин. Знайдено багато керамічних фігурок жінок, а в одному iз вiддiлiв під плитовим завалом натрапили на загадкове чоловіче поховання iз 25 скелетів, тому печера отримала назву "Наддністрянської Помпеї". Загальна довжина печери - близько 8 км, а її особливістю є густа сітка ходів. У Вертебi є цікавий i своєрідний лабіринт "Камінна Соломка", де поверхня стелі вкрита густими "заростями" трубоподібних кальцитових сталактитів, довжина яких сягає 10-12 см. Печера була прихистком як для трипільських племен, свідченням чого є зразки кераміки, так i для сучасних поколінь вигнанців i переслідуваних. Є свідчення про те, що тут переховувалася ціла єврейська община, працював пропагандистський центр УПА. Окрім людей, постійними мешканцями печери були кажани. Вони й нині збираються тут у шлюбний період, надаючи підземеллю таємничості та загадковості.
Вертеба є відділенням Борщівського краєзнавчого музею. Вона добре пристосована для відвідування: тут розчищені ходи, обладнано діораму з трипільського життя, відновлено надписи й таблички, проте без світла й провідника у восьмикiлометровий лабіринт спускатися не варто.

Мешканці вічної темряви

Підземними лабіринтами славиться не лише Тернопільщина, а й Закарпаття. Тут розвідано карстові печери біля с. Княгиня (Велико-Березнянський район); карстова печера з прозорими стінами (поблизу с. Мала Уголька Тячівського району, неподалік височини Погар). Їхні стіни вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натіками, які нагадують за формою чудові казкові кам'яні квіти. Має наукове та естетичне значення. А в карстовій Перлиновій печері (неподалік Малої Угольки, на вододілі річок Малої та Великої Угольок), закладеній у юрських мармурованих вапняках, крім сталактитів, на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини.
Як відомо, спелеологія - наука, що займається вивченням печер, їхнім походженням, морфологією, макрокліматом та умовами існування організмів. Природні печери, як і штучні штольні й шахти, здаються на перший погляд зовсім непридатними для життя. Там панує вічна темрява, висока вологість, низька температура повітря. Але є група живих організмів, які чудово пристосувались до таких умов. Організми, які цілий рік живуть у печерах, називають троглобіонтами. До них належать ракоподібні, молюски, малощетинкові й круглі черви, а також жуки. Набагато рідше там зустрічаються такі хребетні, як риби й земноводні. Найвідомішим представником печерних мешканців є протей - земноводна тварина, яка зустрічається у підземних ріках.
Утворення печер спричиняють різні хімічні й фізичні процеси. Найпоширенішими є карстові печери, які виникли в результаті розкладу вапняків чи гіпсу. Інший тип - тектонічні печери - з'являються внаслідок рухів поверхні земної кори. Умови існування є практично незмінними, тому що зовнішня температура і вологість не мають жодного впливу на мікроклімат печер. Завдяки цьому в печерах збереглися до наших днів деякі представники стародавньої фауни, які становлять значний інтерес для дослідження еволюційних процесів. Більшість троглобіонтів є поширеними тільки на певній невеликій території, а інколи вони зустрічаються тільки в одній печерній системі. Наприклад, дуваліус закарпатський (Duvalius transcarpathicus Shil. et Riz.) зафіксований тільки в печерах Угольки. Ця бліда, жовто-червона комаха має довжину близько 5 мм і є повністю сліпою. Вона живиться ногохвостками (Collembola), серед яких також відомо багато спеціалізованих печерних видів. У 1996 році науковці в печері Дружба виявили новий для науки вид комах - Wilemia virae Karpus.

Баламутівка - не для баламутів

У Заставнівському районі Буковини біля с. Баламутівка є найвизначніша геологічна пам'ятка природи державного значення - печера Баламутівська. Тут були виявлені наскельні малюнки первісної людини, які відображають вірування людей кам'яного віку. Манить туристів і Дуча - карстова печера, типова порожнина берегової смуги Дністровської лінії. Довжина пройденої частини печери - 114 м. На її стінах - цікаві формування з гіпсу. Печера закартографована й вивчається спелеологами. Не бракує охочих потрапити і в Довгий Яр - унікальну триповерхову печеру, лабіринт виняткової краси (с. Погорілівка).
Багатим на знахідки спелеологів є Новоселицький район. У Буковинці - карстовій триповерховій лабіринтній печері поблизу с. Станівці розвідано близько 3,7 км ходів і галерей. Тут безліч різноманітних натічних утворень і вторинних кристалів.
За довжиною восьме місце в світі займає сталактитова триповерхова (в околицях с. Подвірного) печера Попелюшка. У ній є цілий лабіринт підземних ходів, середня ширина яких - 3-4 м, висота - 2-4 м, а також кілька залів шириною 10-12 м, а довжина сягає 170 м.

Підкарпаття також має власне підземелля

Івано-Франківська та Львівська області, звісно, не можуть позмагатись з Тернопільщиною за кількістю підземних природних галерей. Але й сюди часто навідуються спелеологи. Приміром, на Івано-Франківщині є карстові печери Мокра, Локітка та печери неподалік сіл Соколівка, Озерни, Жидачів, Хотимир (Тлумацький район). Цікавими є Довбушева діра у с. Космач, печера Олекси Довбуша у с. Старі Кути, підземелля в с. Шешори, Середній Березів (Косівський район).
На Львівщині також є привабні підземні лабіринти. Приміром, печера Медова - на східній окраїні Львова у піднятті ратин (387 м), відома з ХІІІ ст.; печера Страдчанська - на північно-західній окраїні с. Страдча Яворівського району. Печера - горизонтальна, спрямована вглиб підняття. У ній виокремлюють три основні частини: прямокутний зал (4 х 8 м, висота - 2,5 м) з циліндричним склепінням; круглий зал (в діаметрі - близько 3 м) з нішами; розгалужені у двох напрямках коридори.
Наразі недосліджені печери є в районі гори Ключ, що поблизу с. Струч (Стрийський район), печери Олекси Довбуша у с. Розгірче на межі Сколівського та Стрийського районів.
Найдоступнішим для туристів підземним царством можна вважати дивовижне підземелля, відкрите для щоденних екскурсій в салоні "Равлик", що пропонує маршрути підземним Львовом.
...Усі географічні відкриття на поверхні Землі люди вже здійснили. Кожен материк, море, острів має власну назву та місце на мапі. "Бiлi плями" зосталися тільки в потайному світі природних підземних лабіринтів. Тепер, під час масових літніх відпусток, кожен охочий може стати відкривачем підземних таємниць. Досвідчені спелеологи клубів "Поділля" з Тернополя, "Циклоп" зі Львова допоможуть вам у цьому.

Іван ДМИТРІВ