EN
UK RU
tourclub.ternopil@gmail.com
Schedule: Mon-Fri 9 am-6 pm
EN
UK RU

Trekking to Mont Blanc and Gran Paradiso

Price: 654 $
Duration: 12 days
Order tour

If you have any questions please call us

+38 096 212 40 71

banner picture
Trekking to Mont Blanc and Gran Paradiso

The journey to Europe involves the ascent to two the highest peaks of the Alps: acclimatizational climbing to quite simple but charming mountain in Italy - Grand Paradiso (4061 m), and the main climbing to Mont Blanc (4810 m) in France and Italy. We will moving for 12 days by minibus from Ternopil. It is possible to reduce the tour to 8 days if you arrive in Milan and return by plane from Geneva. Climb to Mont Blanc starts from the glacier Tet Rus, it means that in one day we will go up and get down 1650m. It's about 15 hours of active work, so good physicl form is required for climbing.

Tour price - 500 euros

Include in the price
  • moving by bus according to the programm
  • catering according the active part of the tour
  • guide service
  • rental of common equipment
    rental of common alpinistic equipment (ropes)
  • tents and general equipment rental
Price not includes
  • extended insurance
  • overnight in the shelter Grand Paradiso - 20 euro
  • overnights in campsites in Chamonix - 12-40 euros (2-4 nights)
  • funicular to Mont Blanc - 38 euro
  • meal - 30-40 euro
  • camping on the way to home - 10-15 euros
  • alpinistic equipment rental
day 1-2 - road

Group gathering in Ternopil at 18:00.
Departure to the border with Poland
  • meeting with tour guide at the railway station in Mukachevo
  • departure through Italy and Hungary
  • on the way, we make stops every two hours to warm up and cook food. We stay in the tent in the parking at the road to save money and time

day 3 (1) - ascent to Gran Paradiso

meeting with a part of the group that arrives in Milan from 9:00 to 12:00 (place to be agreed in addition)
Moving to the parking lot (2000m) at the foot of Gran Paradiso Mountain, easy ascent to the shelter (2700m), in which we will have a night (700m, 2-3 h). A good path leads to the house. Due to the complexity of obstacles and the shape of clothes, this day resembles a trekking in the Carpathians. We stay in clothes on beds, sleeping bags and tents we leave in a bus, so the backpacks are not heavy.
  • meeting with a part of the group that arrives in Milan from 9:00 to 12:00 (place will be agreed in addition)
  • moving to the parking (2000m) at the foot of Gran Paradiso mountain, easy ascent to the shelter (2700m), in which we will have a night (700m, 2-3 h). A good path leads to the house. About the complexity of obstacles and the shape of clothes, this day resembles a trekking in the Carpathians. Sleeping bags and tents we leave in a bus, so the backpacks are not heavy.

Grand Paradiso is considered the one of the easiest from four thousand meters high mountains in the Alps, but at the same time it has perhaps the largest set of heights for ascent. At Grand Paradiso, you will have an opportunity to train all the skills needed for trekking to Mont Blanc: acclimatization and climbing.

day 4 (2) - climbing to Gran Paradiso

Climbing Gran Paradiso
Climbing Mount Gran Paradizo (4061m) from the shelter (2700m) takes about 9-10 hours, the elevation is about 1300m. Technically, the mountain is simple, but it is necessary to go in cats with ice-fest and in bundles. Here, we will check our strength and equipment and prepare for the ascent to Mont Blanc.
lunch at the shelter
descent down to the parking lot, moving to a campsite at Chamonix Mont Blanc
  • climbing to Gran Paradiso
  • climbing to Gran Paradiso Mount (4061m) from the shelter (2700m) takes about 9-10 hours, the elevation is about 1300m. Technically, the mountain is simple, but it is necessary to go in crampons with ice-axes and in conjunctions. Here, we will check our strength and equipment and prepare for the ascent to Mont Blanc.
  • lunch at the shelter
  • descent down to the parking, moving to a campsite at Chamonix near Mont Blanc

 

day 5 (3) - rest in Chamonix

rest day before climbing to Mont Blanc
you can take a walk in an ancient tourist city, climb a ski lift on some of the observation grounds or just relax in the campsite
free dinner, you can eat in the cafe or cook yourself something French camping
Overnight in camping
  • rest day before climbing to Mont Blanc
  • you can take a walk on an ancient tourist city, lift to some of the observation grounds or just relax in the campsite
  • lunch, you can eat in the cafe or cook for yourself some French meal in the camping
  • overnight in camping

day 6 (4) - ascent to Mont Blanc

start of Mont Blanc
climb the cable car to the Bellevue Pass and then the high tram to the "Eagle Nest" (2350m). From here we begin the ascent to the asylum Tet Rus (3167 m), about 3-4 hours. The path is laid between the debris of stones, snow may sometimes lie, in the end it is sharply rising along a steep spur. Shortly after dinner we go to the glacier Tet Rus on the slopes of Mont Blanc. This is the only place where you can stand with tents. Nearby there is a toilet and shelter Tet Rus, where you can have a snack and spend the night in case of bad weather (if there is a place). Here will be our base camp, from which we will start on Moblan. We go to sleep as early as possible to rest in front of the mountain.
Overnight in the tent
  • start point for climbing to Mont Blanc
  • we climb by cable car to the Bellevue Pass and then by high tram to the "Eagle Nest" (2350m). From here we begin the ascent to the Tet Rus shelter (3167 m), about 3-4 hours. The path is laid between the debris of stones, snow may sometimes lie here, in the end it is sharply rising along a steep spur. Shortly after lunch we go to the glacier Tet Rus on Mont Blanc slopes. This is the only place where you can stand with tents. Nearby there is a toilet and shelter Tet Rus, where you can have a snack and spend the night in case of bad weather (if there will be a place). Here will be our base camp, from which we will start to Mont Blanc. We go to sleep as early as possible to have rest.
  • overnight in the tent

 

day 7 (5) - climbing to Mont Blanc

  • the main responsible day of the tour - climbing to the heart of the Alps - Mount Mont Blanc, 4810 m.
  • we get up shortly after midnight, we're going to drink tea and start climbing.
  • this day will be long and will consist of the following steps:

1) the Grand Clover's crossing is a place where stones often fall
2) climbing to the old Gote shelter (3750m - 3170m = 580m) - 3-4 years on a steep stony path, where somewhere stretched ropes for insurance. It is necessary to go very carefully, because it will be still dark.
3) climbing from the old shelter to the shelter Valo - 3 hours on the glacier, which at first looks flat, and then smoothly gaining height. You can rest and have tea in the shelter.
4) acsent to the summit - 2-3 hours of the steep snow slope and we are on the top of Mount Mont Blanc. We do a photo and repeat everything in reverse order

  • we spend the night in the base camp at Tet Rus on Mont Blanc slopes

day 8 (6) - reserving day

  • reserving day (in case of bad weather or insufficient acclimatization of participants)

day 9 (7) - descent from Mont Blanc

descend to the tram and continue to camping Chamonix
festive free dinner
Overnight in camping
  • we enjoying a great panorama and memorize a wonderful moment among alpine landscapes
  • descend to the tram and then to camping in Chamonix
  • festive free dinner
  • overnight in camping

 

day 10 (8) - leaving home

in the morning we leave the hospitable France, we make a farewell photo against the background of Mont Blanc and leave for Switzerland, where we leave at the airport the participants who are flying home from Geneva (after 15.00)
We continue to move towards Germany
spend the night in a campin
  • in the morning we leave the hospitable France, we make a farewell photo against the background of Mont Blanc and we are going to Switzerland, where we leave at the airport the participants who are flying home from Geneva (after 15.00)
  • we continue to move towards Germany
  • overnight in a camping

 

day 11-12 - road to home

we continue our way home
We arrive to Lviv till 18.00 the last day
  • we continue our way home
  • we arrive to Lviv till 18.00 the last day

 

FAQ

What training do you need to have to participate in the tour?

  • to have an experience of winter hiking. For example, hiking to Hoverla. It is desirable to spend the night in a tent. Then you will know what clothing is needed, which equipment
  • to have skills to use ice-axe, crampons, to know the main knots. Climbing will take place in the glacier zone, so we will walk in crampons, in conjunctions
  • to have good physical training - for example, be able to sit 10-15 times on one leg or run 5-6 km in about half an hour

Meals and accommodation during the tour

  • we take food and gas appliances with us - so we prepare for ourselves, if permitted by local laws (for example, on parking, in the nature, in the camp). If desired, additional meals can be provided at local institutions at your own expenses.
  • the main residence during the tour - in the tent camp, but under certain conditions it is possible to spend the night in the mountain houses or hostels.

Guide work and responsibility of the tourist club

  • The guide works with a group of up to 5 people. If a group of more than 5 people - then will be one more guide (has less experience but enough for serious climbing).
  • The tour club does not guarantee a successful ascent to the mount. Climbing may not be successful due to bad weather, the prohibition of local authorities, or the lack of training of participants. The guide may terminate the ascent for a participant if he is inadequate training, violates safety rules or presents a danger to other participants. The tour price is returned only if the tour program is not executed due to the guide. In the event of an accident where there is a significant threat to the lives and health of tourists, climbing is stopped, assistance is provided by group forces and local rescuers. The cost of rescue, transportation and treatment is borne by the participant independently - therefore it is necessary to have the appropriate insurance.

Expenses

You need to focus on such expenses:

  • overnight in the shelter Grand Paradiso - 20 euro
  • overnights in campsites in Chamonix - 12-40 euros (2-4 nights)
  • funicular to Mont Blanc - 38 euro
  • meal - 30-40 euro
  • camping on the way to home - 10-15 euros
  • alpinistic equipment rental
  • addittional money - 100 euros
N.B. The list and the amount of these expenses is estimated approximately, so the actual amount may vary.

 

Expenses
You need to focus on such expenses:ExpensesYou need to focus on such expenses:

Clothes and boots:
  1. Wetsuit (Rent)
  2. Summer trekking shoes
  3. Jacket
  4. Sneakers
  5. Bandana/buff
  6. Underwear
  7. Shorts
  8. Warm sweater
  9. Warm gloves
Equipment:
  1. Personal alpine equipment for alpine course (Rent)
  2. Sleeping set (sleeping bag+sleeping pad) (Rent)
  3. Backpack main (Rent)
  4. Gaiters (Rent)
  5. Thermos
  6. Ski poles (Rent)
  7. Personal dishes: metal or plastic (so that it does not crash) plate, spoon, mug
  8. Flashlight
  9. Trekking poles
  10. Knife
  11. Lighter
  12. Helmet (Rent)
Other:
  1. Hygienic lipstick
  2. Sunblock cream
  3. Hygiene products: toothbrush, paste, towel
  4. Personal first-aid kit
  5. Passport
Question [uk]11
Ответ [uk] 111
Question [uk] 22
Ответ [uk] 22
avatar
August 2019

Як аматору зійти на МОНБЛАН

Або пам'ятка про те як ненадовго, але дуже яскраво, висунути носа зі своєї зони комфорту. Насамперед треба визначити свою фізичну форму. Якщо можеш дійти до роботи від найближчої станції метро і не задихнутися без перепочиноку, то вже не погано. Зовсім добре, якщо можеш пробігти 10 км. за одну годину і при цьому не потрапити в анатомічці ЛШМД. Якщо тест на фізичну підготовку пройшов вдало, то можна купувати квиток до Шамоні, збирати речі і висуватися в дорогу.

Після прибуття на місце, слідуючи за потужним потоком спортивних людей з рюкзаками за спиною, піднятися до притулку Тет Рус. Цей підйом буде як випускний іспит на твою фізпідготовку і здатність піднятися до вершини. Головне на цьому етапі не поспішати. Поспіх призведе тільки до одного - буде прийнято поспішне рішення кинути все, речі на стежку і стрімголов спуститися вниз до найближчого бару, в пошуках втраченої зони комфорту.

І ось, припустимо, ти у притулку Тет Рос на однойменному плато, десь в урочищі Шамоні на висоті ~ 3200. До заповітної мети всього ~ 1600 метрів ... у висоту. За спиною у тебе долина Шамоні, з барами, ресторанами,хостелами. А перед обличчям скеляста майже вертикальна стіна заввишки 600 метрів з легендарним Гранд кулуарах посередині, який за рік падаючими камінням забиває більше туристів, ніж з'їдають білі акули по всіх океанах. Цю стіну доведеться перелазити ... два рази: туди і назад. Це важливо усвідомити перш ніж рухатися далі. Чи не усвідомив - стрімголов вниз, в бари, ресторани, хостели. Якщо усвідомив, лягай спати, мобілізуй силу і волю для наступного підйому.

Підйом на вершину почнеться відразу після півночі. Чому не вдень? По-перше, в цей час сама тиха і спокійна погода в горах, це важливо. По-друге, підніматися в темряві під нереально яскравим зоряним небом з мільярдом зірок і галактик це романтично. Ну і по-третє, підіймаючись в темряві твоя нервова система не буде страждати від споглядання безодні у тебе за спиною, ніч краде жах висоти. Твоя задача дивитися під ноги і буквально повзти вгору, десь чіпляючись за каміння, десь за прироблені рятувальниками перила. Дертися доведеться 2-3-4 години в залежності від фізичної форми. Дертися треба без зупинки, тому що за тобою повзе цілий караван таких же оптимістів з Євросоюзу та інших частин планети, смуги для обгону особливо немає.

І ось тобі пощастило: падаючим каменем не прибило, вниз не впав і ти опинився на висоті ~ 3800 м. Знову потрібно усвідомити: чи тобі треба це все? Чи хочеш ти далі дертися на вершину, тепер уже в умовах, коли не тільки сили в дефіциті, а й повітря теж немов по блату, зате сонця або вітру навпаки в надлишку? Якщо не усвідомив, то вниз або в розташований тут притулок Гёте, прикидатися вмираючим і вимагати рятувальний вертоліт для евакуації, щоб потім в бар, ресторан, хостел. Якщо усвідомив, випий чаю, з'їж вкусняшку і рухайся далі, буде дуже сніжно, місцями страшно, тощо... потім буде ясно, але зате так красиво, як ніколи і ніде ти ще не бачив.

Тобі залишилося до вершини якийсь 1 кілометр, але це кілометр висоти. Це важливо пам'ятати! Рухатися треба не поспішаючи, економно витрачаючи сили, але не так, щоб зустріти захід на вершині, тоді це або вирок або евакуація. На подолання себе і численних підйомів / уступів піде ще 2-3-4 години і тобі відкриється вид на вершину Гори твоєї мрії. Ця мить і радісна і сумна одночасно. Радісна своєю божественною красою і величчю. Сумна тим, що сил у тебе вже майже немає, а попереду ще пара годин крутого набору висоти. Тут буде доречно ще раз відпочити, знову сьорбнути гарячого чаю і з'їсти вкусняшки. Це додасть сил і підніме настрій. Дальше усвідомлювати не доведеться, варіант залишився тільки один - повзти далі.

Останній підйом до вершини з'їсть твої останні сили. Але не впадай у відчай, ти людина і тому у тебе є приховані резерви, навіть якщо ти не знаєш де вони в тебе ховаються. Чим ближче буде жадана вершина тим сильніше почнуть позначатися на твоєму самопочутті особливості особистої фізіології в високогірних умовах. Треба бути готовим до виснажливого ​​головного болю, нападів нудоти, а часом і яскравим аудіо / відео галюцинацій. Від цього не вмирають, тому забий, терпи, повзи. Вершина вилікує.

І ось ти на Вершині. Організм тебе приємно здивував, прибравши приховані резерви радості і сил. Ти смієшся і радієш, можливо навіть до сліз. Стрибаєш раптом, намагаючись зробити прикольне Селфі, в загальному "чудиш" і маєш на це повне право. На вершині є мобільний зв'язок і можна зробити дзвінок рідним і / або близьким анонсувавши свій особистий подвиг! Але не поспішай постити в соцмережі урочисті статуси, зворотна дорога ще таїть масссу сюрпризів і часто неприємних. Саме після полудня погода в горах починає погіршуватись. Набігають хмари, падає видимість, збільшується ймовірність опадів. Все разом це здатне швидко повернути тебе з неба на землю, але тільки в переносному сенсі. Для реального повернення з неба на землю тобі знадобляться ті самі приховані резерви, що організм тобі відкрив на Вершині.

Крім негоди на спуску вниз треба побоюватися свого організму і уважно за ним стежити. Він зневоднений і знесилений. Запаси калію та іншої хімії, потрібної для оперативної роботи нервової системи, на критично низькому рівні. Через це прості реакції на позаштатні операції відбуваються з запізненнями по часу, на небезпечних ділянках це може стати фатальним. Тому треба чітко стежити за кожним кроком буквально, щоб не оступитися. І чим нижче, тим ситуація буде гірше. Рівень калію буде падати на перегонки з рештою силами, увага взагалі впадає в анабіоз, страх піде в п'яти і там загубиться до моменту повного відновлення організму. Це дуже відповідальний момент, тому що буде дуже прикро отримати вивих або інвалідність в двох кроках від фінішної межі.

Якщо Ісус і твій Ангел, уважно доглядали за тобою і дбали про тебе, то ти маєш всі шанси вчасно і завидна дійти назад до притулку Гёте. Саме час звернутися до Них і подякувати Їх, а заодно ще раз привернути увагу до своєї персони, тому що належить спуск по тій самій вертикальній скелі, з якої почався цей день. Можна звичайно вломитися в притулок і зажадати евакуації вертольотом, але помолитися буде дешевше, а відпочити і підкріпитися чаєм з вкусняшки - корисно.

Спуск через Гранд Кулуар не проста вправа, але страх, який забився в п'яти твого организме його істотно спрощує. Тобі вже пофіг! Ти супермен-сомнамбула, методативно повзеш до свого спального мішка. Тільки ще раз, не забувай контролювати кожен крок свого організму. Один невірний крок тут може стати останнім як ніде.

Ось власне і все. Ти перетнув фінішну лінію у вигляді входу в свій намет, тепер можна відпочити, розслабитися і нагородити себе келихом К'янті в барі сусіднього притулку, який працює майже цілодобово: "З вершиною!"

PS: Можна повертатися в свою зону комфорту.

avatar
July 2018

 

ЯК аматору зійти на МОНБЛАН
Або пам'ятка про те як ненадовго, але дуже яскраво, висунути носа зі своєї зони комфорту. Насамперед треба визначити свою фізичну форму. Якщо можеш дійти до роботи від найближчої станції метро і не задихнутися без перепочиноку, то вже не погано. Зовсім добре, якщо можеш пробігти 10 км. за одну годину і при цьому не потрапити в анатомічці ЛШМД. Якщо тест на фізичну підготовку пройшов вдало, то можна купувати квиток до Шамоні, збирати речі і висуватися в дорогу.
Після прибуття на місце, слідуючи за потужним потоком спортивних людей з рюкзаками за спиною, піднятися до притулку Тет Рус. Цей підйом буде як випускний іспит на твою фізпідготовку і здатність піднятися до вершини. Головне на цьому етапі не поспішати. Поспіх призведе тільки до одного - буде прийнято поспішне рішення кинути все, речі на стежку і стрімголов спуститися вниз до найближчого бару, в пошуках втраченої зони комфорту.
І ось, припустимо, ти у притулку Тет Рос на однойменному плато, десь в урочищі Шамоні на висоті ~ 3200. До заповітної мети всього ~ 1600 метрів ... у висоту. За спиною у тебе долина Шамоні, з барами, ресторанами,хостелами. А перед обличчям скеляста майже вертикальна стіна заввишки 600 метрів з легендарним Гранд кулуарах посередині, який за рік падаючими камінням забиває більше туристів, ніж з'їдають білі акули по всіх океанах. Цю стіну доведеться перелазити ... два рази: туди і назад. Це важливо усвідомити перш ніж рухатися далі. Чи не усвідомив - стрімголов вниз, в бари, ресторани, хостели. Якщо усвідомив, лягай спати, мобілізуй силу і волю для наступного підйому.
Підйом на вершину почнеться відразу після півночі. Чому не вдень? По-перше, в цей час сама тиха і спокійна погода в горах, це важливо. По-друге, підніматися в темряві під нереально яскравим зоряним небом з мільярдом зірок і галактик це романтично. Ну і по-третє, підіймаючись в темряві твоя нервова система не буде страждати від споглядання безодні у тебе за спиною, ніч краде жах висоти. Твоя задача дивитися під ноги і буквально повзти вгору, десь чіпляючись за каміння, десь за прироблені рятувальниками перила. Дертися доведеться 2-3-4 години в залежності від фізичної форми. Дертися треба без зупинки, тому що за тобою повзе цілий караван таких же оптимістів з Євросоюзу та інших частин планети, смуги для обгону особливо немає.
І ось тобі пощастило: падаючим каменем не прибило, вниз не впав і ти опинився на висоті ~ 3800 м. Знову потрібно усвідомити: чи тобі треба це все? Чи хочеш ти далі дертися на вершину, тепер уже в умовах, коли не тільки сили в дефіциті, а й повітря теж немов по блату, зате сонця або вітру навпаки в надлишку? Якщо не усвідомив, то вниз або в розташований тут притулок Гёте, прикидатися вмираючим і вимагати рятувальний вертоліт для евакуації, щоб потім в бар, ресторан, хостел. Якщо усвідомив, випий чаю, з'їж вкусняшку і рухайся далі, буде дуже сніжно, місцями страшно, тощо... потім буде ясно, але зате так красиво, як ніколи і ніде ти ще не бачив.
Тобі залишилося до вершини якийсь 1 кілометр, але це кілометр висоти. Це важливо пам'ятати! Рухатися треба не поспішаючи, економно витрачаючи сили, але не так, щоб зустріти захід на вершині, тоді це або вирок або евакуація. На подолання себе і численних підйомів / уступів піде ще 2-3-4 години і тобі відкриється вид на вершину Гори твоєї мрії. Ця мить і радісна і сумна одночасно. Радісна своєю божественною красою і величчю. Сумна тим, що сил у тебе вже майже немає, а попереду ще пара годин крутого набору висоти. Тут буде доречно ще раз відпочити, знову сьорбнути гарячого чаю і з'їсти вкусняшки. Це додасть сил і підніме настрій. Дальше усвідомлювати не доведеться, варіант залишився тільки один - повзти далі.
Останній підйом до вершини з'їсть твої останні сили. Але не впадай у відчай, ти людина і тому у тебе є приховані резерви, навіть якщо ти не знаєш де вони в тебе ховаються. Чим ближче буде жадана вершина тим сильніше почнуть позначатися на твоєму самопочутті особливості особистої фізіології в високогірних умовах. Треба бути готовим до виснажливого ​​головного болю, нападів нудоти, а часом і яскравим аудіо / відео галюцинацій. Від цього не вмирають, тому забий, терпи, повзи. Вершина вилікує.
І ось ти на Вершині. Організм тебе приємно здивував, прибравши приховані резерви радості і сил. Ти смієшся і радієш, можливо навіть до сліз. Стрибаєш раптом, намагаючись зробити прикольне Селфі, в загальному "чудиш" і маєш на це повне право. На вершині є мобільний зв'язок і можна зробити дзвінок рідним і / або близьким анонсувавши свій особистий подвиг! Але не поспішай постити в соцмережі урочисті статуси, зворотна дорога ще таїть масссу сюрпризів і часто неприємних. Саме після полудня погода в горах починає погіршуватись. Набігають хмари, падає видимість, збільшується ймовірність опадів. Все разом це здатне швидко повернути тебе з неба на землю, але тільки в переносному сенсі. Для реального повернення з неба на землю тобі знадобляться ті самі приховані резерви, що організм тобі відкрив на Вершині.
Крім негоди на спуску вниз треба побоюватися свого організму і уважно за ним стежити. Він зневоднений і знесилений. Запаси калію та іншої хімії, потрібної для оперативної роботи нервової системи, на критично низькому рівні. Через це прості реакції на позаштатні операції відбуваються з запізненнями по часу, на небезпечних ділянках це може стати фатальним. Тому треба чітко стежити за кожним кроком буквально, щоб не оступитися. І чим нижче, тим ситуація буде гірше. Рівень калію буде падати на перегонки з рештою силами, увага взагалі впадає в анабіоз, страх піде в п'яти і там загубиться до моменту повного відновлення організму. Це дуже відповідальний момент, тому що буде дуже прикро отримати вивих або інвалідність в двох кроках від фінішної межі.
Якщо Ісус і твій Ангел, уважно доглядали за тобою і дбали про тебе, то ти маєш всі шанси вчасно і завидна дійти назад до притулку Гёте. Саме час звернутися до Них і подякувати Їх, а заодно ще раз привернути увагу до своєї персони, тому що належить спуск по тій самій вертикальній скелі, з якої почався цей день. Можна звичайно вломитися в притулок і зажадати евакуації вертольотом, але помолитися буде дешевше, а відпочити і підкріпитися чаєм з вкусняшки - корисно.
Спуск через Гранд Кулуар не проста вправа, але страх, який забився в п'яти твого организме його істотно спрощує. Тобі вже пофіг! Ти супермен-сомнамбула, методативно повзеш до свого спального мішка. Тільки ще раз, не забувай контролювати кожен крок свого організму. Один невірний крок тут може стати останнім як ніде.
Ось власне і все. Ти перетнув фінішну лінію у вигляді входу в свій намет, тепер можна відпочити, розслабитися і нагородити себе келихом К'янті в барі сусіднього притулку, який працює майже цілодобово: "З вершиною!"
PS: Можна повертатися в свою зону комфорту.

ЯК аматору зійти на МОНБЛАН
Або пам'ятка про те як ненадовго, але дуже яскраво, висунути носа зі своєї зони комфорту. Насамперед треба визначити свою фізичну форму. Якщо можеш дійти до роботи від найближчої станції метро і не задихнутися без перепочиноку, то вже не погано. Зовсім добре, якщо можеш пробігти 10 км. за одну годину і при цьому не потрапити в анатомічці ЛШМД. Якщо тест на фізичну підготовку пройшов вдало, то можна купувати квиток до Шамоні, збирати речі і висуватися в дорогу.

Після прибуття на місце, слідуючи за потужним потоком спортивних людей з рюкзаками за спиною, піднятися до притулку Тет Рус. Цей підйом буде як випускний іспит на твою фізпідготовку і здатність піднятися до вершини. Головне на цьому етапі не поспішати. Поспіх призведе тільки до одного - буде прийнято поспішне рішення кинути все, речі на стежку і стрімголов спуститися вниз до найближчого бару, в пошуках втраченої зони комфорту.

І ось, припустимо, ти у притулку Тет Рос на однойменному плато, десь в урочищі Шамоні на висоті ~ 3200. До заповітної мети всього ~ 1600 метрів ... у висоту. За спиною у тебе долина Шамоні, з барами, ресторанами,хостелами. А перед обличчям скеляста майже вертикальна стіна заввишки 600 метрів з легендарним Гранд кулуарах посередині, який за рік падаючими камінням забиває більше туристів, ніж з'їдають білі акули по всіх океанах. Цю стіну доведеться перелазити ... два рази: туди і назад. Це важливо усвідомити перш ніж рухатися далі. Чи не усвідомив - стрімголов вниз, в бари, ресторани, хостели. Якщо усвідомив, лягай спати, мобілізуй силу і волю для наступного підйому.

Підйом на вершину почнеться відразу після півночі. Чому не вдень? По-перше, в цей час сама тиха і спокійна погода в горах, це важливо. По-друге, підніматися в темряві під нереально яскравим зоряним небом з мільярдом зірок і галактик це романтично. Ну і по-третє, підіймаючись в темряві твоя нервова система не буде страждати від споглядання безодні у тебе за спиною, ніч краде жах висоти. Твоя задача дивитися під ноги і буквально повзти вгору, десь чіпляючись за каміння, десь за прироблені рятувальниками перила. Дертися доведеться 2-3-4 години в залежності від фізичної форми. Дертися треба без зупинки, тому що за тобою повзе цілий караван таких же оптимістів з Євросоюзу та інших частин планети, смуги для обгону особливо немає.

І ось тобі пощастило: падаючим каменем не прибило, вниз не впав і ти опинився на висоті ~ 3800 м. Знову потрібно усвідомити: чи тобі треба це все? Чи хочеш ти далі дертися на вершину, тепер уже в умовах, коли не тільки сили в дефіциті, а й повітря теж немов по блату, зате сонця або вітру навпаки в надлишку? Якщо не усвідомив, то вниз або в розташований тут притулок Гёте, прикидатися вмираючим і вимагати рятувальний вертоліт для евакуації, щоб потім в бар, ресторан, хостел. Якщо усвідомив, випий чаю, з'їж вкусняшку і рухайся далі, буде дуже сніжно, місцями страшно, тощо... потім буде ясно, але зате так красиво, як ніколи і ніде ти ще не бачив.

Тобі залишилося до вершини якийсь 1 кілометр, але це кілометр висоти. Це важливо пам'ятати! Рухатися треба не поспішаючи, економно витрачаючи сили, але не так, щоб зустріти захід на вершині, тоді це або вирок або евакуація. На подолання себе і численних підйомів / уступів піде ще 2-3-4 години і тобі відкриється вид на вершину Гори твоєї мрії. Ця мить і радісна і сумна одночасно. Радісна своєю божественною красою і величчю. Сумна тим, що сил у тебе вже майже немає, а попереду ще пара годин крутого набору висоти. Тут буде доречно ще раз відпочити, знову сьорбнути гарячого чаю і з'їсти вкусняшки. Це додасть сил і підніме настрій. Дальше усвідомлювати не доведеться, варіант залишився тільки один - повзти далі.

Останній підйом до вершини з'їсть твої останні сили. Але не впадай у відчай, ти людина і тому у тебе є приховані резерви, навіть якщо ти не знаєш де вони в тебе ховаються. Чим ближче буде жадана вершина тим сильніше почнуть позначатися на твоєму самопочутті особливості особистої фізіології в високогірних умовах. Треба бути готовим до виснажливого ​​головного болю, нападів нудоти, а часом і яскравим аудіо / відео галюцинацій. Від цього не вмирають, тому забий, терпи, повзи. Вершина вилікує.

І ось ти на Вершині. Організм тебе приємно здивував, прибравши приховані резерви радості і сил. Ти смієшся і радієш, можливо навіть до сліз. Стрибаєш раптом, намагаючись зробити прикольне Селфі, в загальному "чудиш" і маєш на це повне право. На вершині є мобільний зв'язок і можна зробити дзвінок рідним і / або близьким анонсувавши свій особистий подвиг! Але не поспішай постити в соцмережі урочисті статуси, зворотна дорога ще таїть масссу сюрпризів і часто неприємних. Саме після полудня погода в горах починає погіршуватись. Набігають хмари, падає видимість, збільшується ймовірність опадів. Все разом це здатне швидко повернути тебе з неба на землю, але тільки в переносному сенсі. Для реального повернення з неба на землю тобі знадобляться ті самі приховані резерви, що організм тобі відкрив на Вершині.

Крім негоди на спуску вниз треба побоюватися свого організму і уважно за ним стежити. Він зневоднений і знесилений. Запаси калію та іншої хімії, потрібної для оперативної роботи нервової системи, на критично низькому рівні. Через це прості реакції на позаштатні операції відбуваються з запізненнями по часу, на небезпечних ділянках це може стати фатальним. Тому треба чітко стежити за кожним кроком буквально, щоб не оступитися. І чим нижче, тим ситуація буде гірше. Рівень калію буде падати на перегонки з рештою силами, увага взагалі впадає в анабіоз, страх піде в п'яти і там загубиться до моменту повного відновлення організму. Це дуже відповідальний момент, тому що буде дуже прикро отримати вивих або інвалідність в двох кроках від фінішної межі.

Якщо Ісус і твій Ангел, уважно доглядали за тобою і дбали про тебе, то ти маєш всі шанси вчасно і завидна дійти назад до притулку Гёте. Саме час звернутися до Них і подякувати Їх, а заодно ще раз привернути увагу до своєї персони, тому що належить спуск по тій самій вертикальній скелі, з якої почався цей день. Можна звичайно вломитися в притулок і зажадати евакуації вертольотом, але помолитися буде дешевше, а відпочити і підкріпитися чаєм з вкусняшки - корисно.

Спуск через Гранд Кулуар не проста вправа, але страх, який забився в п'яти твого организме його істотно спрощує. Тобі вже пофіг! Ти супермен-сомнамбула, методативно повзеш до свого спального мішка. Тільки ще раз, не забувай контролювати кожен крок свого організму. Один невірний крок тут може стати останнім як ніде.

Ось власне і все. Ти перетнув фінішну лінію у вигляді входу в свій намет, тепер можна відпочити, розслабитися і нагородити себе келихом К'янті в барі сусіднього притулку, який працює майже цілодобово: "З вершиною!"

PS: Можна повертатися в свою зону комфорту.

avatar
Наталя
December 2014

 

Кто-то неизвестный красиво сказал: "Горный туризм — это лучший способ перезимовать лето". Руководствуясь этим афоризмом уже много лет выхожу летом в горы, оставляя Египты и Турции с all-inclusive на более позднее время, когда для организма достижением будет подняться на 5-й этаж, а не на 5000 метров. В этом году за дюжину дней удалось взобраться сразу на три горки:
1. Самая высокая гора Италии - Гран-Парадизо (4100)
2. Самая высокая гора Франции и ЕС - Монблан (4800)
3. Самая высокая гора Германии - Цугшпитце (2900)
Несмотря на недетские нагрузки в процессе подходов и подъемов, возвращаюсь всегда отдохнувшим на 101%. Пародокса и противоречия тут нет, т.к. лучший отдых — это смена рода деятельности. А офисная работа и подъём в горы — это как раз абсолютные антонимы. Но кроме отдыха выношу из подъёмов всегда и какой-то новый урок или знание. Вот и в этот раз каждая гора приподнесла свой урок.Монблан научил тому что в жизни или работе, как при подъёме на гору надо максимально сосредоточиться на текущей задаче — идти, двигаться вперёд, не заглядывая вперёд (на вершину) и не оглядываясь назад.
Если постоянно смотреть на вершину, которую, как правило, в начале пути не видно, то рано или поздно даль и перспектива затяжных преодолений начнут действовать демотивирующе, вплоть до полного отказа от восхождения и дальнейшего движения вперёд.
Если же смотреть назад, то это пугает, вынуждает делать ошибки, отступаться и тем самым напрасно тратятся силы для движения к вершине/цели.
Гран-Парадизо доходчиво объяснила, что в основе твоего страха лежит непонимание ситуации или принципов текущего момента. Достаточно разобраться в том что, куда и как и от остраха не остаётся и следа, ну или остаётся, то лишь его лёгкое прохладное дыхание, а не ледяной ужас.
И наконец Цугшпитце, она научила на практике важности борьбы до последнего вздоха и никогда не здаваться.
Такой вот вышел яркий отпуск и курсы повышения жизненных компетенций.

Кто-то неизвестный красиво сказал: "Горный туризм — это лучший способ перезимовать лето". Руководствуясь этим афоризмом уже много лет выхожу летом в горы, оставляя Египты и Турции с all-inclusive на более позднее время, когда для организма достижением будет подняться на 5-й этаж, а не на 5000 метров. В этом году за дюжину дней удалось взобраться сразу на три горки:
1. Самая высокая гора Италии - Гран-Парадизо (4100)2. Самая высокая гора Франции и ЕС - Монблан (4800)3. Самая высокая гора Германии - Цугшпитце (2900)
Несмотря на недетские нагрузки в процессе подходов и подъемов, возвращаюсь всегда отдохнувшим на 101%. Пародокса и противоречия тут нет, т.к. лучший отдых — это смена рода деятельности. А офисная работа и подъём в горы — это как раз абсолютные антонимы. Но кроме отдыха выношу из подъёмов всегда и какой-то новый урок или знание. Вот и в этот раз каждая гора приподнесла свой урок.Монблан научил тому что в жизни или работе, как при подъёме на гору надо максимально сосредоточиться на текущей задаче — идти, двигаться вперёд, не заглядывая вперёд (на вершину) и не оглядываясь назад.
Если постоянно смотреть на вершину, которую, как правило, в начале пути не видно, то рано или поздно даль и перспектива затяжных преодолений начнут действовать демотивирующе, вплоть до полного отказа от восхождения и дальнейшего движения вперёд.
Если же смотреть назад, то это пугает, вынуждает делать ошибки, отступаться и тем самым напрасно тратятся силы для движения к вершине/цели.
Гран-Парадизо доходчиво объяснила, что в основе твоего страха лежит непонимание ситуации или принципов текущего момента. Достаточно разобраться в том что, куда и как и от остраха не остаётся и следа, ну или остаётся, то лишь его лёгкое прохладное дыхание, а не ледяной ужас.
И наконец Цугшпитце, она научила на практике важности борьбы до последнего вздоха и никогда не здаваться.
Такой вот вышел яркий отпуск и курсы повышения жизненных компетенций.