Перше, що вражає, - це земля червоного кольору, червона камінна порода скель. А після дощу стежки набувають такого насиченого відтінку, наче хто розлив по них томатний сік. Саме від кольору землі й каміння пішла назва поселення Червоногород, яке було тут кілька століть тому і якого зараз вже не знайдеш на жодній сучасній карті. Воно, як і багато інших міст і містечок України, стало ще однією сторінкою історії, барвистим спомином і красивою легендою.
Друге диво - це дві височезні вежі, єдині залишки величезного замку XVII століття. Фортеця у 1806 році була перебудована родиною шляхтичів Понінських, а в наші часи розібрана на будматеріали мешканцями навколишніх сіл. Стоячи на вершині пагорба біля руїн цитаделі, почуваєшся героєм фільму про лицарів або містичної кінострічки: дві височезні вежі, неприступні скелі, зелений ліс, навколо пагорба в'ється річка, у небі кружляє лелека і злегка посвистує вітер... Романтика, та й годі. Можливо, з часом і це буде удостоєне уваги кіномитців.
Якщо прямувати до водоспаду пішки через села Нагіряни, Нирків, то в мурах біля будинків, у стінах колишніх ферм можна побачити міцні камені замку.
Винахідливі мешканці навколишніх сіл даремно не спостерігали за руйнацією палацу, вони її пришвидшували, прилаштовуючи панські "запчастини" на власному обійсті. Завдяки таким старанням уже в 60-х роках XX століття величний палац перетворився на руїну.
Тутешні пагорби у сонячний день виблискують діамантовим сяйвом кварцової слюди, кристалів, які величезними кавалками вибилися на поверхню з нетрів скель. Все це поступово змінюється густими заростями чортополоху, полину, лікарської ромашки тощо.
Третє диво цього краю - сам Джуринський водоспад, який вважається найбільшим рівнинним водоспадом в Україні. Він заввишки 16 метрів. Важко повірити в те, що до його створення долучилися люди: татари під час облоги замку спрямували річку в інше русло. Минули часи - і тепер ми маємо можливість милуватися красою та приймати цілющі водні процедури. Джуринський водоспад сам по собі є каскадним, тому для екстремалів, любителів джакузі, експериментаторів є безліч можливостей: у верхніх частинах водоспаду вода сильніше масажує тіло, а нижче можна спокійно пірнути слідом за водою (Oбережно!!! Спершу вивчіть місце. Дно встелене великими каменями з гострими кутами). При спогляданні за тими, що відпочивають, в пам'яті відразу зринають кадри із телепрограм "Навколо світу", "Клуб мандрівників" про відомі світові водоспади, про те, з яким захопленням у них купаються місцевий люд і туристи. У Джуринському водоспаді купаються цілими сім'ями, навіть з одно- й дворічними дітьми. Окрім того, сюди приїздять не тільки мешканці нашої області, а й чернівчани, івано-франківці, львів'яни, кияни, ставлять свої намети поляки, німці, угорці, чехи, румуни - для всіх вистачає місця і життєдайної енергії Джуринського водоспаду. Коли вперше потрапляєш у цей благодатний куточок Заліщицького району, то мимоволі починаєш вірити місцевим монахам, що саме тут перетинаються три світи.
Звичайно, спершу трохи лячно входити у розбурхані води. Глянувши догори на вершину водоспаду, розумієш, що порівняно з такою потужною стихією людина - безсила. Проте завжди є можливість співпраці із природою, а саме - можна отримати чудові водні процедури і потужний масаж, завдяки яким навіть не відчуваєте річкової прохолоди. І головне - пильнувати купальні костюми, потужне течія їх може з вас змити! Через декілька хвилин водного масажу усвідомлюєш, що джакузі, душ Шарко тощо - це просто дитячі казочки.
Для тих, що бажають покайфувати упродовж кількох днів, є можливість розбити на одній із галявин поблизу водоспаду намет. Проте під час вихідних у літній сезон - щосуботи й щонеділі - відпочинок може бути трохи не таким, як планували. У ці дні до Джуринського водоспаду з'їжджається стільки люду, як у спекотні дні до Тернопільського ставу. І хоч не хоч, а починаєш сумніватися у пропускній здатності водоспаду, оскільки до нього вишиковуються черги. Люди упродовж дня і вечора палять вогнища, щось варять у казанах і готують шашлики. Особливу повагу викликають ті, хто привозить із собою дрова, щоб не нищити місцевий мішаний ліс, і залишають після себе "стоянку" чистою, забираючи все сміття із собою. До речі, у лісі можна знайти справжніх велетнів - міцні дуби столітнього, а то й поважнішого, віку.
Проте це ще не всі чудеса, які є в цьому місці. Якщо не лінуватися і півгодини пройтися вздовж течії річки Джурин, то можна вийти на унікальне місце, де, в скелі є "печера відлюдника". Це своєрідний грот, над яким струменить невеликий, але дуже красивий водоспадик "Дівочі сльози".
Цей водоспад витікає із джерела, яке місцеві люди вважають святим і цілющим. Тут енергетика природи зовсім інша - заспокійлива й тиха.
Яніна ЧАЙКІВСЬКА
Дізнайтесь більше про Дністер та його природні багатства:
Відпочинок на Дністрі
Сценарій утворення річки Дністер
Край каньйонів - Середнє Придністров'я